Наш основний телескоп – іграшковий, порівняно з інструментами, що літають на орбіті Землі. Але сенс у таких телескопах теж є. Бо астрономія різноманітна, Всесвіт безмежний – є що вивчати. Потенціал усіх інструментів на планеті не задовольняє і десятої частини потреб науки. Приміром, фонд мільярдера Вільяма Кека профінансував спорудження двох телескопів на ­Гаваях. До 2007-го вони були найбільшими у світі. Мають діаметр дзеркала – 10 метрів. Їхнє будівництво коштувало 70 мільйонів доларів.

Свій телескоп привезли з Кавказу. У Приельбруссі на піку Терскол була високогірна база Академії наук УРСР. Цей телескоп – усе, що вдалося забрати звідти. Решта відійшла до Росії.

Мав ідею поставити віддалений телескоп – у Мексиці, Аргентині або Чилі. Там є місця з кращим астрокліматом – розрідженою атмосферою, спокійною і прозорою. Такі є здебільшого в горах. Телескоп змонтували просто тут на подвір'ї. Але проект задумали спільно з російськими колегами. Через війну довелося про нього забути. Самому фінансово потягнути це – нереально.

 

У космосі нема понять – кращий, гірший, величніший. Це суто людські категорії. Усі відкриття там – важливі. Тому міжнародна спільнота не віддає перевагу професійним дослідженням над аматорськими. Є організація в Гарварді – Міжнародний центр малих планет, яка координує дослідження астероїдів і комет. Туди сходяться дані з близько 400 обсерваторій світу. Аматори з невеличкими телескопами також відкривають об'єкти.

Полювання за астероїдами складається з двох частин – спостереження за ними й робота аналітичного центру. Він збирає інформацію від астрономів цілого світу і зіставляє з даними, що є у базі.

За останні роки відкрили багато планет, що обертаються навколо інших зірок. Чимало мають умови, подібні до земних. Однак не спостерігаємо на них жодних ознак цивілізації. Мабуть, час їхнього життя обмежений, і вони обов'язково гинуть. Скоріше за все – через небезпечні астероїди, які врізаються у планету. Для Землі актуальніші – вулкани. На заході США у штаті Вайомінг є Єллоустонський супервулкан. Його кратер знайшли у 1960-х. Під ним зберігся величезний пузир розпеченої магми, глибиною 8 тисяч метрів. Якщо вулкан вибухне, буде ядерна зима на кілька років. В атмосферу здіймуться пилюка і пар, які зависнуть. Тепло від Сонця не потраплятиме на планету. Це призведе до 50 градусів морозу на всіх широтах. Усе вимре. Невідомо, чи люди виживуть.

Щодоби на Землю випадає кілька тонн метеоритного матеріалу. Він згорає, щойно потрапляє в атмосферу. Якщо не згорає, то падає в океан або в безлюдні місця. Це невеликі камінці. Якби упав астероїд із півкілометра, потужного вибуху не уникнути.

Важливий розмір астероїда, а не його склад. Кілька метрів вважають спокійним об'єктом. Він згорає в атмосфері. Тіла від 50 метрів можуть призвести до локальних катастроф, як землетрус. Кілометр і більше – це ядерна зима.

Найнебезпечніший астероїд – невідкритий. Про Челябінський астрономи не знали. Прилетів із боку Сонця 2013-го. Завдав багато збитків. Добре, що ніхто не загинув. Усе це наганяє песимізм. Бо скільки зусиль вкладають люди у спостереження за астероїдами! А цей десь з'явився.

Найефективніший варіант – відвернути астероїд, щоб пролетів повз. Але це треба робити за кілька років. Для цього можна змінити відбивні властивості метеорита – пофарбувати в біле за допомогою космічного апарата, що розпилюватиме фарбу. Тоді сонячне світло тиснутиме на нього сильніше, і це змусить його змінити орбіту. Траєкторія стане іншою, і він може пройти повз Землю. Застосування до тіла метеорита атомної бомби перетворить велику глибу на багато маленьких. Вони впадуть на Землю. Коли вже падає, нічого не допоможе. Швидкість страшенна – по 20 кілометрів на секунду.

 

2008-го помітили астероїд 2008 TC3, що наближався до Землі. Його кілька днів відслідковували. Потім підрахували, що має впасти на території Судану. Так і сталося. Астрономи скидалися, хто скільки може, щоб купити шматок у місцевих шукачів осколків і подарувати відкривачу – Річарду Ковальськи. Ціна на шматок метеорита залежить від його типу. Якщо силіконовий камінець – то недорого. Найдорожчий – суміш металу і слюди ($2 тис. за кілограм – Країна ). Можна купити через інтернет, на чорному ринку.

Орбіта астероїда змінюється, коли проходить біля великої планети – як Юпітер чи Сатурн. Вона може викинути його із Сонячної системи чи навпаки – направити всередину її. Може перевести орбіту тіла просто на Землю. Ймовірність цього – один випадок на мільйон чи мільярд.

Астероїди падають і на інші планети. За винятком гігантів Юпітера і Сатурна, бо це – газові планети.

Найбільша катастрофа буде, якщо від зіткнення Землі з іншим великим тілом назовні виллється гаряча мантія і захолоне. ­Завдяки їй на планеті існує магнітне поле. Його створюють заряджені частинки, що гуляють у мантії під високою температурою. Якби не було магнітного поля, нас би спалив сонячний вітер. А так воно відводить його вбік.

Ситуації, коли Земля зіштовхується з іншим великим тілом, у фільмах-катастрофах моделюють досить правдиво. Та мені більше подобається серіал "Життя після людей" – що буде з планетою, коли зникне людство.

×