Шведська екоактивістка 18-річна Ґрета Тунберґ звинуватила керівників держав у бездіяльності стосовно вирішення надзвичайної кліматичної ситуації. Про це заявила під час виступу на відкритті молодіжного саміту Youth4Climate в Мілані 28 вересня.

– Будувати краще, бла-бла-бла… Зелена економіка, бла-бла-бла… Відновимо все до 2050 року, бла-бла-бла, – це все, що ми чуємо від наших так званих лідерів, – говорить Ґрета. – Красиві слова, за якими досі немає жодних дій. Наші надії та амбіції тонуть у їхніх порожніх обіцянках. 30 років ми чуємо "бла-бла-бла". І куди це нас привело?

Бла-бла-бла – висловлювання, що вживається на позначення маскування порожнечі думок, щоб приспати пильність. Таке пояснення наводить 16-томний словник "Скарбниця французької мови", який видавався у 1971–1994 роках. Його укладачі вважають, що слово було запозичене з англійського blah. Вперше вжито в оповіданні Ерве Базена (1911–1996) "Смерть конячки" 1949-го: "Але Пол 100 разів розказував мені про свій жах перед бла-бла-бла інструкціями і прямими діями".

Подібне визначення терміна пропонує 81-річний Ральф Ґрілло, професор соціальної антропології Кембриджського університету, в монографії "Домінантні мови: мова та ієрархія у Великій Британії та Франції". Бла-бла-бла – безглузді, беззмістовні розмови, порожні балачки. Слово походить від грецького barbarbar – "незрозумілі звуки". Інші версії: від французького blasе́ – "нудно", "байдуже", або від bleat – цим звуком в середньовічній Шотландії позначали крик голодних овечок.

Ресурс "Модные слова" припускає, що вираз прийшов у слов'янські мови від англійського blah blah blah, яке виникло від французького la-la-la – так кажуть, коли розмова банальна, тривіальна, порожня.

Склади "бла-бла-бла", по­вторені 48 разів, опублікував на початку 1970 року молодіжний журнал "Імпульс", що видавався у Штутґарті. Пояснили: "Це не що інше, як промова одного відповідального діяча Християнсько-демократичної партії, де перелічені доводи за невизнання Німецької Демократичної Республіки". Жарт передрукував київський журнал "Перець" – це перше вживання виразу в українських джерелах. Публікацію прокоментували: "Безумовно, редакція "Імпульса" має рацію. Та й стоїть вона до цієї справи ближче, їй видніше".

 

У романі американця Курта Воннеґута (1922–2007) "Ґалапаґос" йдеться: "Мій батько уві сні теж часто розмовляв, особливо після того, як мати оголосила нам бойкот. Я спав на канапі, і серед ночі, коли вдома нікого, крім нас, не було, раптом чую, як він у спальні заводить: "Бла-бла-бла…" Потім якийсь час спить тихо, а тоді знову: "Бла-бла-бла…" А коли я вже служив у морській піхоті, й згодом, як жив у Швеції, іноді мене розтуркували серед ночі, щоб я не бубонів уві сні. Я зовсім нічого не пам'ятав з того свого базікання, навіть розпитував людей, і завжди це була для мене несподіванка. Що означали оті "бла-бла-бла" вдень і вночі, як не якісь безглузді, непрохані сигнали нашого безглуздо великого і спраглого до дії мозку?"

Роман написаний 1985 року. Український переклад Вадима Хазіна, тепер 84-річного, вийшов друком у журналі "Всесвіт" 1990-го. Передруковано видавництвом "Вавилонська бібліотека" 2016-го.

Першими в українській літературі вираз вжили 59-річний Юрій Іздрик та Ірена Карпа, 40 років. У романі Іздрика "АМТМ" 2004 року описано вживання спирту з лимонадом у потягу: "Вже за яких 10–15 хвилин почалися розмови, анекдоти, бла-бла-бла, що нагадувало всезагальний шлюбний танок у зграї дискримінованих пінгвінів, бо і свідомість, і підсвідомість у такт перестуку коліс торочили одне і те ж: "Ї**тися, Ї**тися, Ї**тися", – я з таким запалом повторюю це, бо мене завжди захоплювала лапідарність і влучність, з якими мозок вербалізує наші проблеми, натомість як тільки вмикається вокабулярний апарат – починається замилювання очей, так зване образне мислення, метафори".

У виданому того самого року романі Карпи "Фройд би плакав" ідеться: "В кімнаті запанувало гнітюче заціпеніння. "Фе, які ви неприємні…" – промимрила Марла і почала затягувати в себе думку, що насправді неприємне щось у ній, а не в оточенні, тож треба їм про це сказати і бла-бла-бла. Думка не затягувалася".

BlaBlaCar – онлайн-платформа для пошуку попутників в автомобільних подорожах. Створена 2004 року французом 45-річним Фредеріком Мазеллою. В Україні діє з 2014-го. Дає змогу водіям розділити дорожні витрати з незнайомими пасажирами. Додатковий заробіток не передбачений. Щомісяця сервісом користуються майже 10 млн водіїв.

Назва походить від розділу додатку, в якому треба визначити рівень балакучості водія:

Bla – в поїздці насолоджуюся тишею й пейзажами за вікном,

BlaBla – можу поговорити, якщо є настрій,

BlaBlaBla – спілкуюся завжди й на будь-яку тему.

BlaBla Language Exchange – мовний клуб, заснований європейськими мігрантами у в'єтнамській столиці Ханой 2016-го. Влаштовують зустрічі в неформальній обстановці або онлайн для практикування розмовних навичок. Перші два роки спеціалізувався на вивченні та вдосконаленні в'єтнамської і французької. Потім перелік мов значно зріс. Тепер зустрічі відбуваються у понад 100 містах світу, зокрема в Україні. Участь у клубі безплатна.

×