"Бах-бабах!" – затремтіло віконне скло. В новорічну ніч у нашому дворі у Львові гримлять феєрверки. Влада їх заборонила. Бо в країні – війна. Чоловік іде дивитися, хто порушує заборону.

Залицяльник сусідки – німець Ганс саме хоче запускати в небо кількаметрові ракети. Мій чоловік пояснює, що у Львові це заборонено.

– Красіво, будєт красіво! – п'яний німець клацає запальничкою.

Хтось із сусідів пропонує викликати поліцію. Але Ганса ведуть на інший кінець вулиці. За кілька хвилин чути вибухи там.

– Поліція тільки насварить його, більш нічого. Це ж європейці, у нас їм можна все, – каже молода жінка. – Зайди в будь-який нічний клуб – вони там у шоколаді. Для них – кращі столики, завжди свіжі страви, наші дівчата на шию вішаються.

А в Європі зараз – навала мігрантів із Близького Сходу. В транзитній Угорщині лишають після себе тонни сміття, сваряться із поліцією. Французи бояться нових терактів. У Німеччині почастішали випадки зґвалтування. Жінки кажуть, що їм страшно виходити на вулицю ввечері.

– Добросерда матуся Меркель дозволила їм не лише жити в нас, а й робити, що заманеться. От декому і зносить дах, – каже наступного дня вже тверезий Ганс. – Як можна поводитися в чужій країні, як у себе вдома?

×