18 січня 2010 року у лікарні № 7 в Луганську стався вибух. Обвалилися поверхи з п'ятого по третій3. Загинули 16 людей. Зокрема – четверо медпрацівників. Ще 20 людей, які перебували на лікуванні у відділеннях кардіології, неврології, пульмонології та інтенсивної терапії, – скалічилися. Експерти заявили, що причиною вибуху стали балони з киснем.
Роботи з порятунку людей і витягування тіл загиблих тривали дві доби. Наступного після вибуху дня залишалася невідомою доля шістьох медпрацівників лікарні. Передбачалося, що серед них міг бути завідувач реанімаційного відділення, лікар-реаніматолог, медична сестра відділення функціональної діагностики, медична сестра неврологічного відділення. Невідомою була доля і двох слюсарів лікарні.
Під завалами вдалося знайти живими вісьмох людей. Родичі тих, чия доля була не відома, мерзли біля лікарні.
За кілька днів стали відомі попередні висновки експертів. З'ясувалося, що балон, який вибухнув, був наповнений не медичним киснем, а сумішшю газів. Крім того, до трагедії привів ще цілий ряд причин, повідомили в Інформаційному центрі Держгірпромнагляду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після вибуху в луганській лікарні палати з хворими провалювались вниз
Зокрема встановлено, що персонал не навчений роботі з балонами зі стисненим та зрідженим газами; газові балони в лікарні зберігалися не в певному місці; в установі не діяв відомчий контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів з використання балонів зі стисненим та зрідженим газами.
Розслідування остаточних причин трагедії завершили 10 березня. Комісія виявила, що основними причинами вибуху стало не лише необережне використання кисневого балона, але й порушення технологій при його виготовленні та заправці. Крім того, у балоні разом із киснем знаходився газ з високим вмістом вуглецю. Також були виявлені порушення технології заправки балонів медичним киснем. У комісії зазначили, що були допущені порушення й в експлуатації балонів. Адже кисневі балони повинні знаходитися тільки поза межами приміщення, а їх застосовували безпосередньо в реанімаційних залах відділення.
До того ж, до обслуговування балонів з киснем мали допуск особи, які не пройшли навчання з їх безпечного обслуговування. Через відсутність у комісії фактичних даних про місце заправки балонів (неможливо було встановити документальним і експертним шляхом), Держгірпромнагляд звернувся тоді до прокуратури з проханням провести слідчі дії щодо встановлення винних осіб у аварії з боку постачальників кисню.
Загиблих під час вибуху завідувача реанімаційного відділення міської лікарні N7 51-річного Петра Гусака й лікаря-анестезіолога Олега Комарцова, 46 років поховали в Луганську 21 січня. Із ними прощалися на кафедрі реаніматології й анестезіології дитячої обласної лікарні. На панахиду прийшли майже 300 колег, родичів, знайомих. Труни були закриті. Казали, тіла розірвало на частини. На кришках стояли портрети загиблих.
4 
35413
Коментарі