"Флюгую лівий. Управління як?" — "Ніяк" — це була остання розмова бортового техніка 40-річного Олега Козаченка та 30-річного Богдана Кишені, командира екіпажу Ан-26Ш, який розбився під Чугуєвом на Харківщині 25 вересня торік. Борт не долетів до аеродрому кілометр.

У роботі лівого двигуна стався збій. Перед злітно-посадковою смугою літак нахилився, крилом зачепив землю й вибухнув.

 

На борту були 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба і семеро офіцерів. Вижив лише курсант В'ячеслав Золочевський.

 

Слідство тривало майже вісім місяців. Над справою працювали сотні експертів і слідчих. Установили, що основна причина трагедії — дозвіл на злети конвеєрним способом. 61 том справи вже передали до суду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єдиний вцілілий в Ан-26 курсант поділився першими спогадами

Інженерно-транспортна експертиза показала, що літак був технічно справним перед вильотом. На останньому колі відмовила система ПРТ-24 лівого двигуна - це пристрій регулювання температури, розповів Gazeta.ua слідчий ДБР Вадим Приймачок.

"За таблицею польотів, того дня група повинна була виконувати вправу зарулювання в бокс після прольоту колом і повної зупинки. Курсанти мали змінюватися після огляду літака техніками. Натомість відпрацьовували конвеєр — намотували кола без зупинки. Якби дотримувалися плану - технічна несправність була б виявлена своєчасно та екіпаж мав би можливість безпечно та вчасно припинити зліт", – сказав Приймачок.

 

Експерти вважають, що падіння літака могла спричинити сукупність порушень. По-перше — "конвеєрний" спосіб злету під час навчань. Він не передбачений для цього літака. Тільки для реактивних, каже директор київського інституту судових експертиз Олександр Рувін.

Друга причина – перевантажений більш як на тонну борт. У літаку мало бути шестеро членів екіпажу, один штурман-інструктор і десять курсантів. До того ж, літак із курсантами виконував одразу дві тренувальні вправи: для штурманів і для льотчиків.

Мала місце і помилка екіпажу, за словами Рувіна. Літаки типу Ан-26 можна безпечно посадити на одному двигуні.

За результатами розслідування підозри отримали шестеро військових. Це тодішній командувач Повітряних сил Збройних сил України Сергій Дроздов, колишній начальник Університету повітряних сил Олександр Турінський, командир військової частини А-4104 в Чугуєві В'ячеслав Глазунов, заступник командира військової частини Віктор Вовк, заступник командира військової частини з льотної підготовки Роман Куценко та керівник польотів Олександр Жук.

Під домашнім арештом залишаються двоє підозрюваних: у Жука – цілодобовий, у Куценка – нічний. Віктора Вовка відпустили під особисте зобов'язання, але з електронним браслетом. Олександру Турінському пом'якшили запобіжний захід до особистого зобов'язання, а генерал Сергій Дроздов – без міри запобіжного заходу. Жоден із підозрюваних своєї провини не визнає.

Розглядати справу по суті суд почне після того, як всі підозрювані з нею ознайомляться.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Думка, що в нас екстремально застарілі літаки, – хибна" - експерт з авіації

Тим часом місце падіння літака облаштували до роковин катастрофи – зробили майданчик та заклали камінь майбутнього пам'ятника. Це буде знак з чотирьох гранітних плит. Концепція пам'ятного знаку розроблена Харківським національним університетом Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, за словами мера Чугуєва Ігоря Кащавцева.

 

"Університет пропонував, щоб це був сквер. Працюємо над питанням. Зараз розчищено місце, встановлено дошку з написом: "На цьому місці буде встановлено пам'ятний знак на честь загиблих в авіакатастрофі 25 вересня 2020 року військовослужбовців та курсантів", — сказав Ігор Кащавцев.

Сам пам'ятник планують встановити до кінця року.

×