Український письменник Тарас Прохасько порівнює мову з поїздом.
"Мова – це поїзд буття. Він собі їде. На якійсь станції народження ми всідаємо в нього. І ціле життя – це тільки той поїзд. Ми щось там робимо, залишаємо якісь сліди свого перебування. А потім сходимо у смерть. А поїзд їде далі. І нічого від нас не залишається іншого, окрім того, що ми зробили у цьому поїзді", - пише письменник Тарас Прохасько.
Він вважає, що кожна мова є довершеною та самодостатньою. Але для кожного лише якась одна мова може бути "сродною".
"Вибір мови, якою думаєш, завжди пов'язаний із незворотними психічними змінами. Це не суперечить іншому феноменові: знати, любити і користуватися іншими мовами – євангельська чеснота.
Ненадуманий патріотизм – це почуття спорідненості у мові. Що не заперечує можливості різномовної співпраці та любові, бо кожна людина має здатність бути ще чимось ширшим, окрім патріота", - міркує письменник на сайті Збруч.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після розпису Тарас і Наталія Прохаськи поїхали на Майдан
"Коли московські філологи поїхали шукати чистої російської десь до поморів, то з подивом виявили, що їхня розмовна мова складалася з матів, бюрократичних штампів, телевізійних зворотів, запозичених слів і тільки 10 відсотків припадало на справжню давню лексику. Що вже казати про російську в Україні, це цілковитий покруч.
Мова, якою говориш, - єдина реальність, яку тобі дано матеріалізувати. Все інше – хімія, фізика та фізіологія. У глобальному сенсі – коли кожен елемент системи є визначальним у життєдіяльності системи – лексика і фонетика за кількістю перевершують сукупність усіх інших елементів дійсності", - додає Прохасько.
"В Європі існує народ, забутий істориками, - народ русинів. Він має свою історію, відмінну від історії Польщі та ще більше відмінну від історії Московщини. Має свої традиції, свою мову, окрему від московської й польської. Володіє виразною індивідуальністю, за яку бореться.
Історія не повинна забувати, що до Петра І той народ, який ми нині називаємо рутенами, звався руським, або русинами, і його земля звалася Руссю та Рутенією. А той народ, який ми нині звемо руським, звався москвинами, а їхня земля - Московією. Наприкінці минулого століття всі у Франції та в Європі добре вміли відрізняти Русь від Московії", - написав мовознавець Ізмаїл Срезнєвський 1834-го.
8 
35413
Коментарі