понеділок, 10 грудня 2012 12:35

Як україножери калічать мову - на прикладі українізації "Вікон"

Якось на хабрхабр.ру надибав одну балачку, де особа, котра безпосередньо брала участь в українізації "Вікна-7" (Windows 7), вихвалялася, мовляв, добре що вдалося відстояти в УкрМовних обладунках ОК замість ГАРАЗД – хоч саме на останньому слові наполягав мовний упорядник перекладу. Гутірка ця відбувалася на гілці під заголовком: "Компьютерная терминология в украинском языке".

У передмові особа, як започаткувала це обговорення, пише:

"Мне очень не нравится украинский перевод большинства компьютерных терминов. Не хочу вникать в причины этого явления, лучше поделюсь информацией, которую нашел в "Открытом словаре новых терминов" (Відкритий словник новітніх термінів).

Варто зауважити, що згаданий словник не є якимось усталеним виданням! Навпаки: це лише чернетка, нариси, творчі пошуки громадою, випроби ? словом, все, що забажаєте, тільки не завершений довідник!

"Якщо ви хочете сказати щось українською, а вдалого слова підібрати не можете (в кращому випадку ви знаєте назву цього терміну англійською чи російською або такого слова навіть у словнику знайти не можна ? звертайтесь до проекту "Відкритого словника" новітніх термінів. Проект пропонує придумати, розглянути різні варіанти та вибрати той, який найкраще відповідає контексту та найкраще вписується в українську мову. Тут можна пропонувати українські відповідники, голосувати за різні варіанти та обговорювати терміни".Ось що написано у передмові до цього доробку!

І далі: "Можемо не поділяти тих чи інших думок з приводу термінології. Представлений тут словник слід розглядати лише як творчість відвідувачів цього сайту, а ніяк як офіційні дані. Тим не менш, гадаємо цей словник може стати вам у нагоді та послужити джерелом для формування офіційної термінології".

Ну хулі не ясно, як писав Живий Класик??

Але одна річ, коли зібралися довкола якогось питання однодумці, які в пошуку найвдалішого рішення можуть мало очі одне одному під час обговорення не повибирати, а зовсім інша - коли злетілися відверті україножери, ненависники всього УКР, і просто взялися тупо кпинити ще далекі від довершеності навіть не новотвори, а прототвори! Це те саме, якби ми заходилися лаяти кравчиню, що у неї руки криві, ще під час закупівлі ниток!

І ось на згаданому хабрхабрі.ру поміж собою ведуть бесіду люди, ЯКИМ ЧУЖА УкрМова у суті своїй, які її ніколи не відчували, а дехто просто ніколи не знав ? не залежно від місця перебування дописувача. Повний набір усієї тої жовчі, вислиненої на пошук новітніх Питомо Українських Термінів в Українській мові, можна знайти за ланкою.

Зауважте: там зібралися розмаїті ІТівці, левова частка яких з України, і чужинським язиком заходилися перемивати кісточки НАШІЙ Мові! Сказати м'яко, що це просто неввічливо, по-хамськи і невиховано ? це нічого не сказати... Чого вартує, наприклад, такий ось допис:

quadfactor

Живу с рождения во Львове. Отлично знаю украинский язык изнутри. И национальный вопрос тоже наблюдаю. Часть переводов забавная остроумня и имеет шанс прижиться. Но называть хостинг — притулком? Это ж, фактически, детдом или богадельня, если дословно на русский перевести.

А перевод слова драйвер (прилучка; стерни?к; оруда; привід; ке?рма; кормило; повідня?; тягло?; погі?н) — это ж вообще феерия маразма.

Словарь этот сделан халтурно, оголтелым фанатиком, чтоб не как у русских. Нельзя же так. Хочешь выделится перед тем подумать нужно, вместо того чтоб экран обзывать Лоном! А потом — все украинцы идиотами в чужих глазах выглядят… и снова "отличились".

Эти слова мертвые, ими никто никогда не заговорит. Они так и останутся написанными. Язык должен быть живым, переводят не ради перевода, а чтоб понятно было. Если слово в переводе не приживается значит перевод ему не нужен или перевод не верный. Зачем кому-то говорить "Гаразд" если можно молниеносно выпалить "ОК"? Пойдите к живым людям послушайте, как они говорят. Подумайте, зачем им говорить про ІТ на старословянском?

 

Про призначення і спрямованість Відкритого Словника та примітку від самих його засновників загадав вище. Отже, замість того, аби піну в своєму роті місити, недобродій quadfactor міг би скромно запропонувати свій варіант того чи іншого терміна ? словник же відкритий!

З іншого боку, зрозуміло, що слова, які перелічив недобродій quadfactor на перший погляд виглядають незвичними. А все, що незвичне ? пересічного споживача завжди на початках лякає: така природа Людини, і тут нічого не вдієш. Лише окремі сміливці йшли розвідувати Північний чи Південний бігуни.

, або ж вирушали на пошуку чи то Індії, чи то Америки. Натомість недоброзичливець quadfactor скромно замовчав те, що перелічені ним слова ? це лише пошук, випроби! А як обрати найкраще ? не випробувавши різне, га?

Так, дійсно, екран назвати лоном ? це смішно. Але перегортав весь Відкритий Словник і такої дурні там не знайшов! Наразі зустрічаються лише пропонови, що display – це екран, позирало чи гладь, але ніякого лона! Не знайшов також жодного відповідника і до чужослова monitor ? його там просто ніхто не вносив. Виходить, врьот політрук! Блюділи б Ви далі собі тихенько національний вапрос, таваріщ quadfactor...

Зрештою, а хто сказав, що на цьому пошуки припинилися? Можна, наприклад, на екран, монітор чи дісплей сказати висвітник ? здається, тут вже важкувато буде поглузувати. Саме цим шляхом і пішли наші найближчі польські сусіди, запровадивши свій питомий термін wy?wietlacz ? по-нашому можна перетлумачити як висвітлювач. Теж можлива форма, але висвітник, як на мене, і милозвучніше, і зручніше для Української.

Знову ж таки, у сусідній нам мові Польській той самий драйвер чомусь не соромляться називати sterownik. Українською можна було б перекласти як: стерновий, стерничий, стерник, керманич. Російською: рулевой, кормовой.

Чому нам озиратися лише на мову російську, яка одвіку лінувалася свою питому термінологію напрацьовувати, а лиш тягнула все з іншоземних: з Нідерландської, Німецької, Французької, а тепер із Англійської. Своїм же розумом носії російської жити не воліють, лише на сміх підіймають поодиноких своїх пошуковців.

Інша братня нам мова ? Чеська, теж називає цю тяму (драйвер) як ovlada? za??zen? (буквально: керувач пристроєм, кермо до обладнання).

І таких прикладів, які вщент трощать поширене облуддя, мовляв, "ета мєждународниє панятія, панятниє ва всьом мірє" можна згадувати ще і ще! То виходить, що інші споріднені слов'янські мови спромоглися виробити свої питомі відповідники до новітніх тям, а на подібний пошук в УкрМові відразу здоймається вереск: "Пойдите к живым людям послушайте, как они говорят. Подумайте, зачем им говорить про ІТ на старословянском?"

А зачєм нам озиратися лише на мову російську, яка одвіку лінувалася свою питому термінологію напрацьовувати, га? Росіянська тільки лиш тягнула і тягнула все з іншоземних мов: з Нідерландської, Німецької, Французької, а тепер ось з Англійської. Своїм же розумом носії російської жити не воліють, лише на сміх підіймають тих поодиноких власних пошуковців! І так упродовж усіх часів існування Московської імперії. Чого тоді після цього дивуватися, що вони з наших допіру чернеток дурня собі ліплять?

Якось випало мені про новотвори вести гутірку перед школярами десь 8-9 класів у містечку Хотів, попід Києвом. Балачка зайшла за слово драйвер ? те, що не водій. Я пояснив учням значення цієї тями і поставив зустрічне запитання, як би це можна було сказати по-українськи? Один з хлопчаків без зайвих роздумів випалив: РОЗПІЗНАВАЧ! Тобто розпізнавач ? це допоміжна застосова, яка дозволяє тій чи інший програмі чи орудній сумісті розпізнати якісь інші пристрої, грубо кажучи "залізо", або ж якісь інші програми, формати, тощо.

Особисто я відповідник чужослівному драйвер собі на чернетках накреслив такі слова як стиківник або стикувач: від того, що це якась застосова, яка дозволяє зістикувати різні частини чи взагалі різне обладнання та програми, аби вони могли добре взаємодіяти між собою. Але скидається на те, що той школяр з незасміченими поки що чужомовною половою мізками мене таки "взув", і підказав значно влучніше слово! Бо ж розпізнавач ? це похідне від розпізнавати, яке є цілком усім звичним, широковживаним і відразу зрозумілим словом. Та й утворено це новотвір за всім приписами УкрМови!

Хтось дорікне, мовляв, розпізнавач ? задовге слівце, а тому не таке зручне, як драйвер. Хвилиночку! А чому ж такої самої пред'яви не висувається до таких покручів, як девелопмент, мерчандайзинґ, дауншифтинґ? Невже вони стисліші за розпізнавач?

Насправді постійні закиди Українській мові, мовляв, у неї слова довші ? не більше, ніж брехлива байка! Так, звичайно, якісь новотвори будуть довшими за їхніх англійських попередників, але якісь обов'язково вийдуть коротшими! Це природнє явище! Ну не можуть геть усі слова в мові складатися лише з трьох букв! Не можуть! Тому ставитися до "трішки довших" слів треба спокійно та без істерики.

Але повернімося до "чужих" на хабрхабрі.ру.

VovixLDR пише:

"Ох сколько мы воевали за этот ОК… существовала реальная опасность, что он будет заменен на "гаразд", и кажется, одно время даже наш главный редактор это поддерживал. Спасло предложение поискать хоть одну латино- или кириллоалфавитную языковую версию, где бы этот ОК был заменен чем-либо другим. Отстояли."

 

От, подвиг хлопака здійснив нечуваний! Битву він, бач, на річці Калці виграв! А потім такі люди нам забороняють у носі колупатися!

Краще б цей "вовік", цей неук, боровся не з нашим давнім гаразд (звісно, що для нього воно не рідне, а тому зовсім не лю?бе), а підняв Словник і подивився б, що в Українській мові НЄПАЛАДКА, яке повсякчас надибуємо в Українізації "Вікон-7" (підозрюю, що воно у "вісімку" перекочувало), – буде просто і коротко: неполад або нелад. Аж ніяк не НЕПОЛАДКА!!!

Знову ж таки, в Українізації "Вікон-7" постійно зустрічається слово НАСТРОЮВАННЯ.

Загалом, слово настроювання в УкрМові є, але воно має свій відтінок. Коли ми на гітарі крутимо, підтягуємо струни ? то ми її дійсно настроюємо. Але ж неукам-українізаторам "Вікон" годі відчути такі тонкощі, тому при написанні Українізації укладачі зі всього багатющого синонімічного ряду обрали саме те прочитання, яке найближче стоїть до сов'єцької мови. Що поробиш, рідна вона їм, мила, на відміну від Української.

Водночас із отим горезвісним НАСТРОЙКИ в Українській мові аж ніяк не склалося взагалі.

Наразі навів приклади кричущі, але подібних в Українізації "Вікон-7" надлубати можна ще і ще.

У нормальній країні таких осіб, як той VovixLDR, на гарматний постріл би не підпустили до розробляння місцевого мовного оздоблення.

ВІДТАК:

– те, що Українізація "Вікон" існує  – це беззастережно добре явище і обговоренню не підлягає!

– те, що суміжні з "Вікнами" застосови кількісно (тобто наявність у світі програм із УкрМовною оздобою взагалі), глибше і якісніше Українізовані  – теж таке є.

Однак вважати питання Українізації "Вікон" вичерпаним і закритим – ось до цього ще дуже далеченько!! Тому втрачати пильність нам, УкрМовним тубільцям, оййй, як зарано: україножери ж не сплять! У нормальній країні таких осіб, як той VovixLDR, на гарматний постріл би не підпустили до розробляння місцевого мовного оздоблення. Ну але ж ми всі прекрасно усвідомлюємо, що живемо не в "нормальній" країні, а в Країні ЧУ ? країні повної чудасії...

П.С.

Прохання тіки не писати, мовляв, у мене МакОС чи Лінукс, а тому питання Українізації ОС мене не гребе. Бо насправді, там своїх вад і скособочень в УкрМовних обладунках вистачає! Але це вже підмет для іншої гутірки ;))

Зараз ви читаєте новину «Як україножери калічать мову - на прикладі українізації "Вікон"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

100

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі