Львів"янка Зоя Бойко, 52 роки, продає шоколад. Виносить його на залізничному вокзалі Львова. 50-грамові плитки із зображенням звірят загорнуті в прозору плівку. За одну жінка просить 2,50 грн.
Пасажири охоче беруть шоколад — як сувенір зі Львова. Жінка в синій сукні купує його для сина років 6. Хлопчик одразу береться смакувати плитку, ділиться з мамою.
— Товар беру оптом на львівській фабриці "Світоч" по 2 гривні, — Зоя Бойко показує картату сумку, повну шоколадок.
Інша жінка показує Зої сердечка із чорного та білого шоколаду.
— Такі на вокзалі в Трускавці носили по 3 гривні.
Шоколад несправжній, визначає Зоя по запаху білого сердечка.
— Білий шоколад має сильніший запах. А це ванільна суміш. Трускавчани її самі варять. На "Світочі" сердечок не випускають.
За день Зоя Бойко продає до 100 плиток. Заробляє 50 грн.
4 
35413
Коментарі