26-річний Євген Духненко з міста Чорнобай Черкаської області восени закуповує горіхи.
— Третій рік так підробляю, — каже він. — Сам працюю на прокладці газу. А взимку роботи нема, сиджу вдома. От і знайшов підробіток.
Горіхи разом із дружиною Ніною приймають удома. На паркані повісили оголошення: "Купимо горіх". По суботах виїжджають скуповувати на базар.
— У вересні ми поставили торішню ціну — 1,20 гривні, — розповідає Євген. — Але інші заготівельники горіх приймали по дві гривні, згодом — і по три. Довелося й нам підвищувати ціну. Зазвичай, вона зростає до самої зими.
2006-го чорнобайські заготівельники здали на гуртові бази Черкас тонну нелущених горіхів — по 4,50 грн/кг. Духненки вирішили ще й налущити, бо такі закуповують значно дорожче. Для цього закупили 1,3 т. Роботи було на цілу зиму. Однак здати їх усі Ольга та Євген не встигли.
— Спочатку здавали цілі й подрібнену "кашку" окремо, бо на них різна ціна, — згадує Ніна Духненко, 21 рік. — А потім вирішили налущити багато, щоб завезти все за одним разом. Та доки полущили, бази перестали приймати. Ледве збули лусканці за півціни.
Цього року Духненки здаватимуть оптовикам лише цілі горіхи. Із такими мороки менше, вважає Євген. Закуповувати їх почнуть у грудні.
2 
35413
Коментарі