24-річний Антон Нестеренко з Полтави зібрав 230 мобільних телефонів. Колекцію оцінює в 5 тис. грн. Продавати не планує, хоче відкрити музей мобілок.
— Почав збирати п'ять років тому. Йшов базаром, побачив вітрину зі старими телефонами. Мене тоді ця картина чомусь так вразила. Вирішив збирати, — розповідає Антон. Він працює вихователем у Полтавському інтернаті №1. Його дружина 25-річна Юлія — в декреті, виховує 12-місячну доньку Марію.
— На захоплення витрачаю не більше сотні гривень на місяць. Купую від двох до п'яти моделей, — пояснює. — Кожен телефон хоча б раз на місяць беру в руки — щоб підзарядити, погратися. Практично всі вони робочі.
Найбільше в колекції телефонів "Нокіа".
— Старі мобілки продають на вагу, кілограм коштує 25 гривень. Звертаю увагу на зовнішній вигляд. Він має бути щонайменше на "четвірочку". Тобто кнопки не пошкрябані, корпус не поламаний. Найдорожчий у колекції — "Моторола А925", купив за 500 гривень.
Антон Нестеренко користується телефонами зі своєї колекції. Раз на півроку перелічує, витирає пил на поличках.
— Є телефони, яким по 17 років. У них картки розраховані ще на аналоговий зв'язок.
— Колекціонувати вигідно будь-що, — говорить 45-річна Анна Шерман, редактор журналу "Антиквар". — Знаю людей, які все життя збирали ґудзики з військової форми, і зараз ці колекції мають велику вартість. Але суть колекціонування не лише зібрати гору речей, а й кожен предмет описати. Де його знайшли, хто носив, продав. Тоді така колекція матиме цінність. Її можна буде продати музеєві чи приватному колекціонеру.
Найбільше в Україні збирають живопис та антикварні речі.
— Колекції часто крадуть і намагаються вивезти за кордон, щоб там продати у два-три рази дорожче, — продовжує Шерман. — Чотири роки тому разом із держслужбою контролю за цінностями видали каталог крадених речей. Крадуть усе, але найбільше в тому каталозі дороговартісних картин, годинників, монет.
— У львівського колекціонера кілька років тому викрали колекцію картин, монет і посуду більш як на 5 мільйонів доларів. Пограбування влаштували, коли чоловік був на весіллі своєї доньки, — розповідає колекціонер киянин 45-річний Віктор Сергійович. Прізвище називати відмовляється. — Я знаю жінку, яка місяць тому продала колекцію зі 100 наперстків. 10 років їх збирала. Виставила у соцмережу кілька фото. Колекцію купили через півроку. Заплатили 25 тисяч доларів, бо серед експонатів були наперстки польських панів. Жінка й не чекала, що може стільки отримати. За гроші від продажу колекції придбала автомобіль. Навіть якісь дрібнички можуть стати цінними за 10–15 років. Знаю жінку, яка збирає листівки різних країн. 10 років вітає випадкових людей з-за кордону, щоб прислали листівку. Серед її колекції є цікаві речі.
Мобільні телефони матимуть цінність через років 20.
— Якийсь магазин техніки може купити таку колекцію, щоб оформити вітрину старими моделями. Будь-які колекції варто показувати — влаштовувати виставки, фотосесії. Брати за це невеликі гроші. Якщо люди про них говоритимуть, то обов'язково когось зацікавить.
2 
35413
Коментарі