Із сестрою, яка живе в Підмосков"ї, жителька Рівного Леся Протасова, 56 років, розмовляє по таксофону.
— Вдома маю стаціонарний телефон, але місяцями живу на дачі в Крем"яній Горі, — розповідає пенсіонерка. — У дачному селищі нам поставили таксофон. Звідти разів із десять на місяць сестрі дзвоню.
Для оплати розмов Протасова купує телефонні картки. Найдешевшої, ціною 9 грн, вистачає трохи більше як на 5 хв. Жінка купує картки в газетному кіоску, платить 11 грн.
— На пошті вони дешевші на гривню, але ж далеко туди йти, — говорить. — Влітку за місяць вибалакую по телефону-автомату 50 гривень. Аби трохи економити, пишемо одна одній листи, — каже.
По мобільнику дзвонити за кордон вигідніше, вважає рівнянка Наталія Федчук, 25 років. Її подруга живе в Білорусі.
— Користуюся "Київстаром", у них є послуга "Старсвіт" для міжнародних дзвінків, — розповідає Вікторія. — Треба спершу набирати 815, далі код країни, міста чи мобільного оператора і потім сам номер. Дзвоню після восьмої вечора. Тоді хвилина коштує гривню сім копійок. А за звичайним телефоном — 1,35.
СМС-повідомлення в Білорусь коштують, як і по Україні, — 27 коп.
З польськими родичами рівнянин Володимир Ярчук, 30 років, говорить через Інтернет. Навушник із мікрофоном підключає до комп"ютера.
— Через Інтернет розмови обходяться майже задарма, — запевняє чоловік. — Спершу я зареєструвався на сайті програми "Скайп". Інтернет у мене безлімітний — без обмеження часу та кількості отриманої інформації. Плачу 64 гривні на місяць.
Навушники з мікрофоном можна підключати і за допомогою програми ICQ. Але в "Скайпі" можна говорячи ще й бачити співрозмовника. Для цього обидва мають підключити відеокамери. Володимир планує купити таку.
Коментарі