Уряд підтримує проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (N3022), яким встановлюються рентні платежі за виробництво залізної руди. Про це йдеться в офіційному листі Міністерства фінансів, що надійшов на адресу автора законопроекту — народного депутата України Ігоря Палиці.
У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що набуття чинності даного закону дозволить щорічно додатково забезпечувати надходження до бюджету майже 10 млрд грн.
Гірничо-металургійна галузь посідає провідне місце у вітчизняній промисловості, забезпечуючи понад чверть товарного виробництва в країні та приблизно половину валютних надходжень. За обсягами випуску чавуну й сталі Україна входить до десятки світових виробників. При цьому рівень прибутковості цих підприємств є стабільно високим. Собівартість виготовлення тонни залізорудного концентрату становить майже $35, а на ринку його реалізовують за ціною в середньому $100–125.
Однак дотепер за рахунок сприятливої кон"юнктури на світовому ринку залізорудної сировини й відповідного постійного зростання цін на продукцію галузі, колосальні кошти не надходили до державного бюджету, а спрямовували до кишень власників гірничорудних підприємств. "Завдяки доступу до природних ресурсів гірничо-збагачувальні підприємства одержують значні прибутки від своєї діяльності, — йдеться в записці. — Враховуючи обмеженість таких ресурсів, а також складність входження в ринок нових виробників залізорудної сировини, для гірничо-збагачувальних підприємств створені сприятливі умови для збільшення вартості залізорудної сировини й нарощування прибутків". За таких розрахунків виробництва галузі одержують надприбутки. При цьому рівень рентабельності продукції реалізованого залізорудного концентрату становить понад 300%.
До бюджету додатково надійдуть 10 мільярдів доларів
Нині в Україні, як виявилося, відсутні механізми перерозподілу надприбутків гірничорудних підприємств на користь держави. Натомість в інших країнах передбачено стягнення спеціальних рентних платежів із виробництв, що видобувають корисні копалини.
Щоправда, зацікавлені противники нововведення свої позиції можуть аргументувати тим, що запровадження рентної плати може негативно позначитися на виробництві. Справді, значна частина основних виробничих фондів галузі потребує негайного оновлення. Однак Ігор Палиця впевнений, що виробництво від цього не постраждає, адже в даному разі вилучатиметься тільки приблизно 30% прибутку гірничо-збагачувальних комбінатів. Це жодним чином не вплине на процес видобування залізної руди. Приміром, відрахування за рентними платежами у нафто- і газовидобувній галузях нині становить майже 40%, що особливо не впливає на рівень виробництва. Та й, зрештою, висока міра рентабельності гірничорудного виробництва чомусь досі не особливо позначалася на динаміці оновлення основних виробничих фондів. Звісно, при цьому істотно зменшаться прибутки власників гірничорудних підприємств — адже 10 млрд грн надходитимуть у бюджет, а не в банківські рахунки олігархів. При розгляді цього важливого питання у Верховній Раді на першому місці мають бути соціальна справедливість і державні інтереси.
4 
35413
Коментарі