У Києві часто пропонують роботу на один день. Працювати треба кілька годин уранці або ввечері. Освітою роботодавці не цікавляться. Найчастіше на неї влаштовуються студенти.

— Підробляю постійно, — каже Антон Посторонюк, 18 років, студент університету податкової служби в Ірпені під Києвом. — Стипендія — 135 гривень, а за місце в гуртожитку треба платити 250. Таких вакансій багато в журналі "Пропоную роботу".

Антон починав працювати промоутером у продуктовому магазині на столичному бульв. Дружби Народів. Рекламував пельмені "Морозко". Покупцям, які підходили до холодильника з мороженими продуктами, хлопець розказував про цю марку. Стояв чотири дні на тиждень по 4 год. За кожну годину роботи йому платили 8 грн. Потім рекламував соки "Сандора" — розливав у стаканчики і пропонував спробувати.

Ще Антон роздавав листівки. За його словами, таку роботу пропонують щодня. Найчастіше стояти доводиться перед станціями метро. Роздають їх і водіям, які зупиняються перед світлофорами. Припаркованим машинам рекламні папірці запихають під двірники.

— За годину на перехресті отримував 15 гривень, але там доводиться побігати, ще й вихлопними газами дихати, — пояснює Антон.

Вигідно оголошення розклеювати, вважає Посторонюк. Роботодавець показує територію. Стовпи, зупинки, парадні під"їздів — усе обклеюють рекламою. За пачку — 600 оголошень — платять 25 грн. Із нею можна впоратися за 2 год. Але бігати щодня — втомливо. На оголошеннях Антон заробив на мобільний телефон, їздив у Карпати.

Великі компанії набирають людей для нескладної ручної роботи. Наймають робітників через кадрові агентства. Платять від виробітку.

— Узимку завод "Сандора" рекламував соки в новій упаковці, — розказує менеджер центру зайнятості "Істок" Володимир Ружинський, 26 років. — Замовили нам три мільйони "фітильків". Треба було крізь рекламні папірці протягнути резинку. А на заводі їх начіплювали на кришечку упаковки. Ми найняли 500 надомних працівників. За 10 тисяч "фітильків" платили по 180 грн. Компанія "Київстар" замовила поклеїти чотирикутники з адресами на подарункові конверти. За 500 конвертів людина отримувала 30 грн.

Вино спершу треба наливати старшим за віком клієнтам

Студент Національного транспортного університету Владислав Тетруєв, 20 років, вечорами підробляє офіціантом у ресторанах. Запрошують його і фірми, що спеціалізуються на влаштуванні фуршетів та великих бенкетів. До претендентів вимоги суворі, запевняє хлопець.

— Треба сходу запам"ятовувати відразу два-три замовлення. Клієнти не терпітимуть помилок і постійних вибачень. Добре вишколені офіціанти знають, як правильно підійти до стола. Тарілки треба забирати, щойно виїли страву. Вино в келихи спершу треба наливати старшим за віком клієнтам. Але ж не станеш у них питати  — скільки вам років? Розпізнаю це по обличчю людини. Постійно усміхаєшся. Це дуже складно, — розказує Владислав.

Рік він працював у ресторані, тому досвід має. Хлопець домовляється з адміністратором закладу, в які години працюватиме. Лекції в університеті закінчуються до 15-ї години. Зміна триває не менш як 4 год. Владислав погоджується тільки на ту роботу, яка закінчується до опівночі.

— Щоб добратися додому на метро. Із центру останній поїзд відправляється після 12-ї ночі, — пояснює хлопець. — А таксі коштує 40 гривень. Я намагаюся вдосталь спати, щоб на пари приходити з ясною головою.

Вакансії офіціанта хлопець шукає через Інтернет — на сайтах працевлаштування. Найбільше пропозицій — на rabota.ua. Там вивішує своє резюме з докладним описом досвіду роботи. За обслуговування чотиригодинного бенкету платять 150–280 грн. Чаcто дають чайові. Замовники звертаються до Владислава не рідше як раз на тиждень.

Скільки платять на підробітках

×