65-річний Олександр Степанович із Полтави наймається помічником по господарству до заможних людей. Заробляє близько 5 тис. грн на місяць.

— Тиждень на пенсії посидів удома і більше не зміг, — каже чоловік. Прізвище просить не вказувати. Раніше працював інженером на заводі. — Завдяки старій роботі маю гарні стосунки з місцевими бізнесменами, фермерами з області. Замовляли в мене деталі до вантажних машин, іншої техніки. Один фермер купив доньці й зятю будинок під Полтавою. Попросив мене поремонтувати ворота в гаражі. Заплатив 200 гривень за годину. Наступного разу покликав замінити кран у ванній. Я тоді жартома сказав, що міг би його дітям допомагати по господарству. Він сприйняв це серйозно. Запропонував двічі на тиждень приїжджати до них із ночівлею. Так я став найманим робітником.

Виділили мені кімнатку на першому поверсі. В обов'язки входить підмітати, чистити від снігу двір, весною обрізати дерева, годувати двох котів, чотирьох собак. Зовні мити бу­динок, бо утеплений сайдингом, збирається пилюка. Просять порубати дрова на шашлик, поремонтувати шафу чи проводку. Я сказав, щоб нікуди мене не ганяли. Бо ноги болять. Тому в магазин не бігаю, з ресторанів їжу не вожу.

Господарі — прості люди. На свято звуть до столу. У дворі пораюся — можуть кілька годин зі мною розмовляти. Коли народилася моя внучка, хазяїн дав 500 гривень на памперси.

Якось приїхали п'яненькі з друзями. Витягли з машини п'ять ящиків шампанського і обливалися ним у дворі. Потім кидалися полуницею. Дві години чекав у кімнаті, коли то все скінчиться. Півдня потім вигрібав. Господар за це дав ящик шампанського, я відвіз дітям.

Улітку святкували річницю шлюбу. Поки чоловік був на роботі, господиня вирішила дім прикрасити гірляндами у формі сердечок. Змусила мене лізти на горище і діставати їх із ящиків. Взялися вдвох розкручувати. Увімкнув у розетку, аби перевірити, чи світяться. Як бахнуло струмом. Хазяйка злякалася, вхопилася за гірлянду — і їй дало. Господарю про цей випадок не розповідали.

Два місяці тому найнявся ще до одних. Буваю в них раз на тиждень. Молода пара, тримають продуктові магазини по місту. У будинок заходити забороняють. Маю тільки прибирати в дворі. Зар­плату залишають у літній бесідці.

Половину зароблених грошей віддаю дітям. Онучці купив дитячий візок за 7 тисяч гривень. Онука-п'ятикласника зібрав у школу. Собі придбав окуляри за 800 гривень і зимовий теплий костюм. Тепер не холодно, коли довго чекаю транспорт на зупинці.

×