Бухгалтерку Тамару Ленченко, 40 років, звільнили за скороченням. Киянка три роки працювала на держпідприємстві. Отримувала 1650 грн.

— Із двох заводів зробили один, усім роботи не вистачило, — пояснює.

Жінка подалася до центру зайнятості Шевченківського району столиці.

— Там зробили ксерокопії моїх документів, — продовжує Ленченко. — Я написала заяву, щоб мене взяли на облік. Ще попросили принести копію наказу про скорочення.

Одразу запропонували кілька вакансій і відправили на співбесіди до роботодавців.

— Виявилося, у Києві повно робочих місць. Але одній фірмі я не підійшла, а на другій зарплату маленьку обіцяли.

За вісім днів Тамарі Ленченко дали статус безробітної. Щотижня має бувати в центрі зайнятості.

— Інспекторка порадила мені бухгалтерські курси. Центр зайнятості їх оплачує. Там вивчають комп"ютерну програму 1С. Із нею всі бухгалтери тепер працюють. А я ледве-ледве її знаю, — розповідає Ленченко. — Думаю, після курсів зможу отримувати не менш як 2 тисячі.

У жовтні Тамара отримала на заводі компенсацію за скорочення у сумі своєї середньої зарплати. Із наступного місяця їй виплачуватимуть допомогу від центру зайнятості. Перші три місяці — по 70% від зарплатні, це 907,5 грн. Потім по 725. У другому півріччі їй видаватимуть по 634,9 грн на місяць. За рік жінка має знайти роботу. Бо виплати все одно припинять.

36-річній кранівниці Ларисі Свирдліченко центр зайнятості Солом"янського району Києва призначив мінімальну допомогу по безробіттю — 340 грн.

— Мене звільнили з формулюванням "за згодою сторін", — розповідає. — А приймали на роботу за цивільно-трудовим договором, без трудової книжки. Виходить, втратила більше року стажу.

За два місяці біржа підшукала їй роботу. Жінка має 18 років стажу. Таких досвідчених кранівників обмаль, пояснили їй. Свирдліченко прийшла зніматися з обліку в центру зайнятості.

— Мене взяли на завод "Металіст" на 3 тисячі гривень, — хвалиться. — На попередньому місці я мала 2 тисячі.

Центри зайнятості приймають усіх безробітних.

— Але допомогу з безробіття отримають лише ті громадяни, чиї підприємства платили за них страхові внески, — уточнює Світлана Астахова, 49 років, головний спеціаліст Київського міського центру зайнятості. — Якщо безробітний пропрацював 26 або більше тижнів протягом року, розмір допомоги вираховуємо залежно від трудового стажу. Допомогу видають протягом року.

Безробітним зі стажем до двох років нараховують допомогу в сумі 50% від їхньої зарплати. Зі стажем до 6 років — 55%. При стажі до 10 років безробітний отримає допомогу до 60% від його середньої зарплати. Особам з більшим стажем — 70% від їхньої зарплати.

Та якщо людина отримувала платню 5 тис. грн, розраховувати на таку ж допомогу не варто. Максимальна сума допомоги — 70% від середньої зарплати за спеціальністю. Дані для кожного міста різні. Їх щомісяця дають відділи статистики.

Мінімальну допомогу, 360 грн, призначають випускникам шкіл та вишів, а також безробітним, які пропрацювали менш як 26 календарних тижнів за рік. Строк виплати — півроку.

Безробітним громадянам передпенсійного віку допомогу виплачують до двох років. До цієї групи належать жінки віком 53 роки та старші, а також чоловіки від 58 років.

— Якщо до нас звернеться безробітна жінка у 54 роки, отримуватиме допомогу рік, доки їй не призначать пенсію, — уточнює Астахова.

Не мають права на допомогу інваліди, які ніколи не працювали або не працювали останній рік.

Як обраховують суму допомоги по безробіттю

стаж менше 2 років

перші три міс. — 50% від середн. з/п

наст. три міс. — 40% від середн. з/п

решту півроку — 35% від середн. з/п

стаж 2–6  років

перші три міс. — 55% від середн. з/п

наст. три міс. — 44% від середн. з/п

решту півроку — 38,5% від середн. з/п

стаж 6–10 років

перші три міс. — 60% від середн. з/п

наст. три міс. — 48% від середн. з/п

решту півроку — 42% від середн. з/п

стаж понад 10 років

перші три міс. — 70% від середн. з/п

наст. три міс. — 56% від середн. з/п

решту півроку — 49% від середн. з/п

×