неділя, 26 серпня 2007 14:52

Сільська перукарня щомісяця приносить 4 тисячі гривень

У селищі Городище Березнівського району на Рівненщині працює перукарня "Наталка". Відкрила її Наталія Артюх, 25 років.

— Я закінчила профтехучилище у Березному за фахом "швачка" і "перукар". Спершу влаштувалася в перукарню в Березному, — каже жінка. — Їздити щодня з села на роботу — далеко. Тому я знімала в райцентрі кімнату. Зарплатня була невелика. Ледве вистачало на квартплату і харчі.

Повернулася в Городище. Селище чимале — 5 тис. жителів, а перукарні нема, помітила Наталія. Вирішила почати власну справу. За два з половиною місяці оформилася приватним підприємцем.

— От тільки приміщення підходящого не було, а будувати нове — завеликі витрати, — згадує.

Брат порадив сходити в місцеву середню школу. Тепер у ній мало учнів, є багато вільних приміщень. До того ж вона — в центрі села. Директор дозволив орендувати кімнатку з коридором — усе площею 20 кв. м. "У коридорі поставлю стільці, — вирішила перукарка. — А в кімнаті — дзеркало, крісло і тумбу для причандалля".

Городищанці стрижуться у борг. Потім повертають із зарплати

Фени, гребінці, ножиці й машинки для стрижки Наталка закупила в Будинку одягу у Рівному. Професійний фен "Скарлет" узяла за 380 грн, машинку для чоловічих стрижок — за 100 грн. Їх вистачає на два роки, а ножиць за 85 грн — на півроку.

— Тепер до мене приходять і чоловіки, й жінки — 15–20 клієнтів за день, — каже Артюх. — Буває, чоловіки гуртом після роботи заходять. Тоді кваплять мене, щоб їх швидше стригла.

З чоловіків Наталя бере по 6–7 грн, з жінок — 9 грн. Дітей стриже за 5 грн. Зачіски на весілля й випускні обходяться в 50 грн. Городищанці часто стрижуться у борг.

— Боржників записую в зошит, — каже Наталія. — Потім повертають із зарплати. Якось сусід розрахувався бартером. Йому заплатили цукром, і він — так само зі мною. Нічо, цукор завжди згодиться в господарстві.

У власній перукарні Наталія працює сама по шість днів на тиждень. Щодня приймає 15–20 відвідувачів. Починає о десятій ранку — і до останнього клієнта. Якщо хтось попроситься раніше, не відмовить.

— У неділю й у великі свята маю собі перепочинок. А за місяць заробляю до 4 тисяч гривень, — зізнається. — Але мені подобається. Це моє. Я ще малою робила подругам зачіски.

Щомісяця Наталія Артюх платить 20 грн податку. За оренду шкільного приміщення — 85 грн. На шампуні, пінки для волосся, гелі і гребінці витрачає до 100 грн.

Її чоловік їздить на заробітки до різних міст. Подружжя купило добру хату в селі. Улітку разом із трирічним сином влаштовують собі відпустку на морі.



Де навчитися на перукаря


 Адреса Навчальна
установа
Вартість,
грн
Термін навчання, міс. 
 Вінниця,
Будинок офіцерів
 Міжнародний центр профпідготовки  2000
1045*
 2
 Київ,
вул. Порика, 14
 фірма "Світанок"  1650  5
 Львів,
вул. Сліпого, 33
 Ліцей побутового обслуговування  безплатно**  3
 Рівне,
вул. Полуботка, 8
 центр "Локон"  1800  3
 Тернопіль,
вул. Яремчука, 27
 центр "Естетік-ґруп"  5798  6

* для студентів

** за програмою перепідготовки центру зайнятості

Зараз ви читаєте новину «Сільська перукарня щомісяця приносить 4 тисячі гривень». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі