— У Кракові величезна конкуренція серед ресторанів і кафе. За клієнта йде боротьба. На тротуарах стоять спеціальні люди, які просто затягують туристів до своїх закладів, — розповідає 31-річний Олександр Агнаєв із Кривого Рогу на Дніпропетровщині. Має мережу кав'ярень.

Торік у травні відкрив кафе у Польщі. У грудні закордонний бізнес продав.

— У 2009 році відкрили разом із дружиною першу кав'ярню в Кривому Розі. ­Вклали ­кілька тисяч євро. Меблі я зробив сам. Найдорожче коштувала спеціальна техніка: професійна кавова машина — 1,5 тисячі євро, кавомолка — тисячу. Ми не мали досвіду. Купили дороге обладнання, на свій розсуд склали меню. Вже потім його змінювали відповідно до смаків відвідувачів. Поступово вчилися на помилках. Зараз маємо 10 кав'ярень.

За рік почав замислюватися про кавовий бізнес в Європі. Хотів дізнатися, як це працює за кордоном. Зупинився на Польщі. Зареєструвати там власну справу можна за 20 хвилин. Удома на це потрібно 2 місяці. Найважче було знайти приміщення для кафе у Кракові. Орієнтувалися на історичний центр міста, де найбільше туристів. Винайняли в будинку, якому 595 років. Робити там ремонт у 5–7 разів дорожче, ніж в іншій будівлі. Треба вибирати спеціальні матеріали й обладнання. Просту витяжку не поставиш — лише особливі вентилятори, які не вібрують. Оренда обходилася від 100 доларів за квадратний метр, плюс податок на додану вартість та комунальні платежі. Податки вищі, ніж в Україні, — йшло більше половини прибутку.

За той час, що працював у Польщі, каву американо замовили тільки раз. І це були наші туристи. Смаки українців і поляків відрізняються. Наші, як і американці, люблять, щоб було багато — велике капучино, лате чи американо. В Європі віддають перевагу маленьким порціям кави — ­еспресо, ристрето. Середній чек для Кракова — 120 гривень. Зазвичай замовляють каву та тістечко. У Кривому Розі такий набір коштуватиме 30–40 гривень.

У краківському кафе працювали три офіціантки-польки. Знайти персонал у Польщі так само складно, як і вдома. Тамтешні офіціанти та адміністратори недисципліновані, спізнюються, багато часу марнують на перекури. Але до клієнтів завжди привітні. Не треба пояснювати, що клієнт завжди правий і що подавати каву треба з усмішкою.

Вважаю, що вести бізнес в Україні вигідніше. Багато подорожував, спілкувався з підприємцями. Нашу країну в Європі розглядають як перспективний майданчик для інвестицій. Бо можна заробити значно більше, ніж удома. Хоча є й ризики — війна, політична ситуація, економічна криза, корупція.

48 гривень коштує чашка кави американо в польському ­Кракові. У Києві — в ­середньому 17–20 грн. У Кривому Розі на Дніпропет­ровщині — 12.

"Заробляють ті заклади, які пропонують щось оригінальне"

3,2 млрд грн витратили українці в столичних ресторанах торік, повідомляє компанія "Ресторанний консалтинг". Це на 15% більше, ніж 2014 року. Середній чек — 170 грн. 2015-го закрилося 143 ресторани, відкрилося 58 нових. Усього їх у Києві — 1488.

— Заробляють ті заклади, які пропонують щось оригінальне, — каже власниця ресторану "Любовь-Морковь" 26-річна Катерина Андреєва. Відкрила його разом із чоловіком три роки тому. Родзинкою закладу є понад 20 видів бельгійських вафель із різними ­начинками.

— Часто ресторан відкривають ті, хто нічого не знає про цей бізнес. Побували в якомусь як гості, сподобалось. Вирішили й собі подібний створити. Але ресторан — це не лише подача страв від класного шеф-кухаря. Це ще й планування меню, робота з постачальниками, персоналом, бухгалтерія, — продовжує Катерина. — Я спочатку багато справ виконувала сама. Коли завагітніла, не могла щодня приходити на роботу. Виявилось, що працівники не можуть самостійно приймати рішення. Це одна з найбільших помилок. У закладі має працювати команда. Власники повинні лише контролювати роботу. Від сімейного бізнесу нас із чоловіком відраджували. Мовляв, почнете сваритися, до розлучення дійде. ­Насправді, сімейний бізнес зближує.

Перше кафе подружжя відкрило на вул. Верхній Вал. Це було невелике приміщення з літньою терасою.

— Ремонт зробили за місяць, багато чого самотужки. Не економили на кухонному обладнанні. Загалом у ресторан вклали близько 50 тисяч доларів. Через рік переїхали в інше приміщення. Відвідувачів стало більше, потрібно було розширюватись. Почали більше ходити сімейні пари, довелося створити дитячу кімнату. Рекламуємо ресторан через соціальні мережі. Влаштовуємо різні акції. Є постійна — гра в кості. Якщо чек на 250 гривень, то можна виграти приз: місяць безкоштовної кави, келих вина чи романтичну вечерю. Ще одна фішка — залишаємо на столах олівці. Доки люди чекають замовлення, можуть помалювати. Зараз до нас щодня приходить до 200 клієнтів.

×