У другому кварталі ­рівень безробіття зріс до 9,9%, повідом­ляє Держ­стат. Без роботи за­лишаються 1,7 млн громадян ­віком 15–70 років.

— Державні центри зайнятості не враховують безробітних, які не­офіційно підзаробляють. Також людей, які не стають на облік заради тисячі гривень виплат, — говорить експерт ринку праці Тетяна Пашкіна, 47 років.

— Ми переживали безробіття в межах 9–11 відсотків у кризові 2014–2015-ті, — продовжує Тетяна Пашкіна. — Крім того, щороку в перший і четвертий квартал кількість безробітних зростає. Сільгосппрацівники закінчують сезон і реєструються в центрах зайнятості.

Які сфери під час карантину постраждали найбільше?

— Найбільші збитки у сфері торгівлі та гостинності. Заклади вимушено зачиняли, а працівників звільняли. У першому випадку ситуація покращилася. На роботу вийшли продавці-консультанти. Водночас готелі, ресторани, кафе працюють із суттєвими обмеженнями. Потрібно менше персоналу, ніж наймали раніше. Бо знизилася кількість посадкових місць. Невтішна ситуація в туристичній сфері, краси та здоров'я. У тренажерних залах поменшало відвідувачів.

Найменше карантинні обмеження вплинули на аграріїв. Але в них інші проблеми — посушливе літо, неврожай. Не змінилася ситуація в медицині. Аптеки виграли від нинішньої кризи. Люди масово купують медичні маски, дез­інфектори, противірусні засоби. Продовжують розвиватися продуктові мережі — відкривають магазини з великою кількістю вакансій.

Як реагували роботодавці?

— На початку карантину роботодавці сподівалися, що пережити кризу вдасться з найменшими втратами. Тому давали працівникам планові щорічні відпустки, за власний рахунок. Пропонували чверть ставки, когось офіційно відправляли на простій на дві третини зарплати. Тому маємо частково приховане безробіття.

Рівень безробіття зростатиме?

— Після послаблення карантину на ринку праці побільшало вакансій. У червні-липні компанії в ейфорії підвищували заробітні плати. Однак у серпні темпи зростання виплат сповільнилися. Роботодавці зрозуміли, що персоналу на обсяги ринку, які залишилися, забагато. Можливо нас ­чекає нова хвиля звільнень. Це залежить від повернення до жорстких обмежень.

Поки що добре почувається онлайн-бізнес. Для нього ризики найменші, бо не потрібно орендувати офісів. Дехто перевів працівників на віддалену роботу щонайменше до кінця року.

Які особливості українського ринку праці спостерігаємо?

— З одного боку, конкуренція між працівниками зросла. Роботодавці можуть диктувати умови в тих сферах, де вакансій мало, а шукачів — багато. Йдеться про різноробочих, продавців-консультантів, маркетологів. Висококваліфіковані фахівці — програмісти, технологи, лікарі, у кризу тримаються за місце міцніше, ніж будь-коли. Наприклад, мало­ймовірно знайти безробітного висококваліфікованого технолога кондитерських виробів. Його потрібно переманювати з інших компаній, пропонувати більшу зарплату та кращі умови. Це ж стосується лікарів, фармацевтів.

Кваліфіковані працівники готові чекати кращих вакансій. Вони не бояться, що в трудовій біографії буде простій три-шість місяців під час кризи. Ходять по співбесідах, вислуховують роботодавців, висувають пропозиції.

×