"Ринок праці диктує правила, а люди адаптуються"

44% випускників вузів працюють не за фахом, за даними опитувань сайтів із пошуку роботи.

— Ринок праці диктує правила, а люди просто адаптуються. Де краще платять, туди і йдуть. Українці працюють на одному місці в середньому два-три роки, — каже експерт ринку праці 37-річний Михайло Притула.

— Є так звані вічні професії. Можна отримати медичну освіту і зробити кар'єру в цій галузі. Світовий курс — перекваліфікація. В Україні зараз змінюють професію також багато людей. Наприклад, економістам вигідніше стати айтішниками. Бо перші заробляють 400 доларів, а програміст без досвіду — 2 тисячі.

Частина людей не вміє шукати роботу. Бо цьому в Україні ніхто не навчає — як правильно писати резюме, проходити співбесіди, шукати вакансії, як на них відгукуватися. Сайти працевлаштування розвиваються за рахунок роботодавців. Але дуже мало вкладають у розвиток шукачів роботи. Профорієнтації в школах немає. У світі тест на тип особистості використовують більшість вузів — щоб допомогти студентам зрозуміти, чого вони по-справжньому хочуть. Також пропонують пройти його старшокласникам у школах, на державних сайтах у Канаді, США. Потім можна отримати поради, яка робота вам підійде.

В Україні на ринку домінують державні вузи. Там безкоштовне навчання. Але вони не оновлюють факультети, відповідно до вимог ринку праці. А людям треба кудись вступати. Тому випускники шкіл щороку обирають ті самі спеціальності — філологи, юристи, економісти.

Багато студентів кидають університети вже в перший рік. Або переходять на заочне, щоб працювати. Основна причина — розчарування в навчанні. Вступають до вузів із певними сподіваннями. Отримавши перший досвід, розчаровуються і розуміють, що університет їм не дасть крутої освіти. А після ефективних курсів можна одразу непогано заробляти. Українські студенти починають працювати з перших років навчання. Часто йдуть у сферу обслуговування, бо там гнучкий графік. Роботу можна поєднувати з на­вчанням.

×