Володимир та Наталія Ігушеві, подружжя з села Гущинці Калинівського району Вінницької обл., плетуть меблі з лози. Заробляють цим 15 років.

— Наша дочка Настя мала травму хребта, на лікування треба було грошей, — згадує Володимир, 57 років. — На ту пору син Данило прийшов з армії. Сидів без роботи. Центр зайнятості послав його на двомісячні курси лозоплетіння в Київ. Данило плів сам багато років, потім і мене навчив.

Чоловік запрошує до майстерні.

— Уперше меблі нам замовив один калинівчанин чотири роки тому, — згадує Ігушев. — Ми зробили йому стіл, канапу та два крісла. А він нам замість оплати облаштував оцю майстерню в літній кухні.

На верстаку складено приладдя та лаки. У центрі — пилка-циркулярка, компресор для лакування. На стіні висять недороблені санчата.

— Для плетіння треба мати під рукою шило, гострий ножик і садові ножиці, — пояснює майстер. — Щоб обтинати лозу, купили пилку-"болгарку".

Лозу Ігушеві годину варять у баняках. Потім швидко обдирають кору та згинають по формі. Два-три дні сушать біля печі. Готову поверхню покривають чотирма шарами лаку, тонують. Для меблів найкраще підходить лоза з чорною корою, ділиться Володимир. Заготовляє її з жовтня по травень. Ходить у чагарники до озера та річки. Замість зрізаної швидко виростають нові галузки.

— Спочатку виносили  на базар кошички, хлібниці, — приєднується до розмови Наталія, 55 років. — Торгували в райцентрі, сусідньому селі Іванів та Вінниці. Продавали — за скільки сторгуємося, але дешевше за магазинні ціни. Крам вивозили рейсовим автобусом.

Крісло-гойдалку сплетуть за 700 гривень

Жінка плете кошик для пікніка. На кришці написано "Ксюша".

— Синова знайома замовила на день народження подруги, — пояснює майстриня.

Ініціали замовляють і на меблях. Якось для жителі Немирова Ігушеві виготовляли двоспальне ліжко. Упоралися за місяць. Бильця та боки зробили плетеними, а ніжки та ламелі під матрац — із дерева. У головах замовник попросив виплести ініціали "ВЛ". За роботу взяли 1,5 тис. грн.

Найчастіше доводиться ремонтувати односельцям гуцульські кошички. Карпатці роблять слабкі ручки, вони відриваються.

Крісло майстри з Гущинець зроблять за 560 грн, крісло-гойдалку — за 700. Меблі будуть готові за два-три тижні. За обплетений бутель треба дати 60–100 грн. Посуд замовники приносять свій.

Раніше Ігушеві заробляли за місяць до 1,5 тис. грн. У липні 2007-го сім"я проводила майстер-клас на фестивалі "Шешори-2007". Його влаштовували в селі Воробіївка під Немировим Вінницької обл. Відтоді до Ігушевих записуються в чергу. Замовляють крісла, столи, крісла-качалки, корзини для білизни. Їх  любить виготовляти Наталія. Каже, зо сто вже зробила.

57-річний Валерій Собковський із райцентру Бар на Вінниччині приїхав по журнальний столик, книжкову поличку, клітку для папуги. Два роки тому заїхав у Гущинці до знайомих. Почув про майстрів, відтоді й замовляє. Нещодавно привіз винний бутель.

— Дуже якісно меблі роблять, — каже Собковський. — Не те, що на узбіччях при дорозі продають: сядеш, а воно вже рипить і хитається.

Плетені столи та крісла беруть для літніх кафе

У селі Іза Хустського району на Закарпатті з лозоплетіння живуть майже 7 тис. жителів.
Уздовж головного шляху — будинки на 2–3 поверхи. У дворах — легковики та мікроавтобуси. Перед кожним подвір"ям стоять столики із плетеними кошиками, хлібницями, дитячими колясками, скриньками та "хатками" для котів.
Почувши шум машини, з двору до подорожніх виходить Марія Галас, 20 років. Розказує, що в неї плетуть батьки та старший брат. Марія працює бухгалтером, але теж допомагає родині.
— Найважче зібрати і зварити лозу, — каже жінка. — Ми засіваємо 50 соток городу однорічною лозою, але сеї мало. Їздимо по неї на Івано-Франківщину. Щоб менше витрачатися, разом із двома-трьома сусідами наймаємо велику машину. Платимо по 400 гривень кожен.
В Ізі багато селян плетуть із восьмої ранку до восьмої вечора, бо мають багато замовлень, продовжує вона:
— Найбільше замовлень маємо влітку. Іноді не встигаємо. Взимі мало роботи. Столик і чотири крісла влітку йдуть за 900–950 гривень, а взимку на добру сотню дешевше. Бум починається навесні. Тоді відкриваються літні тераси в кав"ярнях. За місяць збуваємо по чотири-п"ять наборів.
Великі гарнітури коштують до 2,5 тис. грн. Великодні кошики в Ізі продають по 10–60 грн, хлібниці по 10–30 грн, тарелі — від 10 грн.
Галаси возять свій крам до Одеси, Києва та Львова. Там ціни вищі.

Сніжана РУСИН

×