Перший заступник голови правління "Укргазбанку" Єгор Русин вважає, що зберігати гроші в комерційних банках безпечніше, ніж довіряти їх кредитним спілкам.
Єгоре Гавриловичу, на вашу думку, що чекає на гривню в найближчій перспективі?
— Можна з великою вірогідністю спрогнозувати, що до кінця 2008-го проблема дефіциту зовнішньоекономічного сальдо посилюватиметься. При цьому закономірно до кінця року збільшиться попит на валюту — для оплати зовнішньоекономічних контрактів. За такого розвитку ситуації можливий дефіцит доларів. Якщо оцінювати існуючий обсяг зовнішньоекономічного сальдо, то можна припустити, що рівень "відкладеної" девальвації гривні становить приблизно 12–15 відсотків.
Фактично гривня має втратити в ціні з урахуванням існуючого негативного сальдо. Але якщо його дефіцит збільшуватиметься, то можна очікувати на показник девальвації гривні у 20 відсотків від існуючого ринкового рівня.
Вважаю, що реальний рівень інфляції приблизно становитиме 14–16 відсотків. Її пік, викликаний збільшенням цін на газ цього року, вже минув і суттєвого стрибка цін не прогнозують. Але, враховуючи специфіку методики статистичних розрахунків, за якими вираховують інфляцію, офіційний рівень цього показника може перебувати і в межах, прогнозованих Кабміном — 10 відсотків.
На ваш погляд, чи підвищуватимуть банки ставки за внесками до рівня, що відповідає інфляції та вище (до 22–25 відсотків річних)?
— Думаю, що до кінця кварталу ставки за депозитами не збільшуватимуться. Прогнозувати ситуацію в четвертому кварталі важко. Усе залежатиме від політичної ситуації в країні. Найімовірніше, що з початку 2009 року ставки за депозитами почнуть знижуватися.
На ринку трапляються депозитні пропозиції від банків у межах 20 відсотків річних у гривнях й вище. Чи реальні та безпечні такі пропозиції?
— Нині ставки в межах 19–20 відсотків у гривні є абсолютно ринковими. У нас, в "Укргазбанку", вкладник може отримати до 20,5 відсотка річних. Такі депозити — привабливий варіант, яким варто скористатися.
Конкуренцію банкам на ринку депозитів намагаються створювати кредитні спілки. Нині вони пропонують ставки за депозитами 25 відсотків річних і більше. Чи варто довіряти їм свої гроші?
— Нагляд за діяльністю банків значно суворіший, отже, зберігати гроші в них безпечніше. Упевнений, що й надалі значну частину грошей концентруватимуть лише в банках.
Зростання депозитних ставок, звісно, спричинило подорожчання кредитів для населення. Також кредитно-фінансові установи посилили умови надання позик. Чи довго це триватиме?
— Часи ажіотажної видачі кредитів населенню минули. Ця ситуація багато в чому пояснювалася бажанням банків швидко зайняти нішу на ринку. Нині, коли основні гравці цього ринку визначилися, банки почали консервативніше підходити до кредитування населення. Надалі процес посилення умов кредитування триватиме. Наприкінці 2009 року можна чекати на зниження ставок за кредитами. При цьому банки уважніше й пильніше підходитимуть до оцінки платоспроможності клієнта та наявності в нього кредитної історії.
Наприкінці 2009 року можна чекати на зниження ставок за кредитами
Слід також сказати, що доступність кредитування для населення багато в чому залежить від зростання реального рівня доходів. Нині ставки за кредитами для населення перебувають на нижчому рівні, ніж ставки за кредитами для юридичних осіб. Фактично банки свідомо йдуть на збитки в процесі кредитування населення за рахунок отримання вищих доходів від юридичних осіб. Але навіть ці демпінгові дії банків не дозволяють забезпечити людей доступними кредитами, оскільки рівень реальних доходів надто низький.
На ринок почали масово виходити кредитні посередники, які обіцяють підібрати для кожного клієнта найвигідніші умови. Чи заслуговують вони на довіру?
— Кредитні посередники постійно моніторять ситуацію на ринку. Як правило, вони знають найвигідніші на даний момент умови кредитування. Звертаючись до кредитних посередників, люди фактично економлять свій час та отримують оперативну інформацію, що дозволяє вибрати оптимальний для них варіант кредитування.
Але варто пам"ятати, що не всі кредитні брокери працюють чесно й сумлінно. Є випадки, коли вони нав"язують клієнтові свідомо програшні умови кредитування, оскільки мають певні преференції від видачі такого кредиту.
Світова економіка потерпає від класичної кризи. Обвал ринку іпотеки у США спричинив фінансову кризу в інших країнах, перетворившись на іпотечну (Прибалтика, Казахстан). Чи можливий подібний розвиток ситуації в Україні?
— На відміну від Прибалтики й Казахстану, український ринок іпотеки суттєво відстав у своєму розвитку. Фактично ринок іпотеки в нашій країні почав розвиватися з 2002 року. Як результат — національний ринок перебуває на стадії становлення й багато в чому значно відрізняється від ринку іпотеки Прибалтики, Казахстану й інших більш розвинених країн.
Нинішні наші події багато в чому визначаються не ситуацією у США, а внутрішніми суперечностями ринку іпотеки України. Прискорене зростання ринку іпотеки в 2004–2007 роках призвело до того, що він необґрунтовано перегрівся спекулятивними діями. Як результат — зростання цін на нерухомість перевищило економічно обґрунтоване співвідношення між ціною та купівельною здатністю. Тому нині головна проблема українського ринку іпотеки — ліквідовувати спекулятивний перекіс і повернути ціни на рівень попиту і пропозиції.
Як би ви порекомендували розпорядитися вільними коштами?
— Теорія і практика показують, що в умовах інфляції фондовий ринок, а точніше ринок акцій, дозволяє отримати дохід, що істотно перевищує рівень інфляції. Але український фондовий ринок надто залежний від політичних подій і тому сподіватися до кінця року на суттєве зростання цін на акції не доводиться. Якщо ж спрогнозувати очікувану динаміку цін на акції українських емітентів у 2009–2010 роках, то велика ймовірність, що зростання цін на акції вітчизняних підприємств буде достатньо високим, щоб компенсувати втрати від рівня інфляції 2008 року. Проте це стосується лише акцій, що потрапили в біржовий лістинг першого і другого рівня. Щодо решти акцій, не варто чекати істотного зростання через їхню низьку ліквідність.
Для більш довгострокових інвестицій, розрахованих на п"ять і більше років, привабливою залишається земля. У перспективі її вартість зростатиме.
Щодо короткострокової перспективи, то можна порадити покласти гроші на банківський депозит за підвищеними ставками на термін від шести місяців до року — для часткової компенсації збитків від інфляції. Надалі інвестувати кошти в акції або інвестиційні сертифікати інвестфондів. Це дозволить отримати дохід, що перевищує рівень інфляції.
Декілька порад банкіра-професіонала:
Оптимальний варіант з іпотечного кредиту:
валюта — гривня
термін — 15 років
ставка — 19 відсотків (після 2010 року ставка буде не вища ніж 14 відсотків)
перший внесок — 20 відсотків
страхування майна — 0,1 відсотка від ринкової вартості
страхування життя — 0,3 відсотка від суми кредиту
Оптимальний варіант для автокредиту
валюта — долари США
термін — п"ять років
ставка — 13,5 відсотка
перший внесок — 25 відсотків
страхування КАСКО — 5,5 відсотка
страхування життя — 0,3 відсотка від суми кредиту
6 
35413
Коментарі