четвер, 01 жовтня 2020 06:05

"Залишили дубовий стіл і холодильник. Але жодної гривні не уступили"

Автор: ДМИТРО СКАЖЕНИК
 

— Втретє продавала квартиру. Перший раз — при розлученні, другим було помешкання матері. А тепер збувала свою двокімнатку — щоб допомогти доньці з грошима на її житло. Останній продаж ішов найтяжче, бо не можна було поступатися, — говорить киянка Олена Коргуник, 62 роки. На двокімнатну квартиру в панельному будинку на столичному Виноградарі встановила середню ринкову ціну — $48 тис. За вісім місяців звернулися два потенційні покупці.

— Один був готовий купити, але піднявся сходами на деcятий поверх і передумав. У нас ліфт часто ламається, — розповідає Коргуник. — Людей не влаштовував ремонт із 1990-х та останній поверх. Можна було би знизити ціну. Але тоді нам із донькою не вистачило б на інвестицію у дві однокімнатки.

За вісім місяців шукати покупців узялася донька Олени. Звільнила кімнати від дрібних речей — зняла картини зі стін, фото в рамках, статуетки з полиць. Продала зайві тумби, підставки, комоди й інші меблі, без яких можна обійтися.

— Потім Дарина вимила ліфт і стерла графіті колишніх залицяльників на сходовій клітці, — додає Олена Коргуник. — Із коридору винесла шафу й наклеїла білі шпалери, бо старі кіт подер, стелю побілила. Скрізь вкрутила лампочки на 150–200 ватів, видрукувала проспект із фото та перевагами квартири. Кота тимчасово віддала родичам, аби не було шерсті й запаху.

Жінка написала 22 варіанти оголошень про продаж, розмістила на 10 сайтах і розклеїла у прилеглих районах. Також поширила в соцмережах.

— Переглядів побільшало — по три-чотири на тиждень, — продовжує Коргуник. — Приходило чимало диваків. Один спершу обійшов сусідів. Допитувався, чому ми двічі заливали квартири внизу, перевіряв тягу вентиляції й обпалив руку — не міг загасити бензинову запальничку. Донька обробляла йому опік. Другий сказав, що купить житло, якщо демонтуємо вікна на балконі, назвав квартиру "барлогою".

Троє з п'яти охочих побачили оголошення в соцмережах. Помешкання родина продала за півтора місяця.

— Лишили кухонні шафи й тумбу під раковиною, бо покупці просили, — говорить Олена Коргуник. — Ще дубовий письмовий стіл колишнього чоловіка й холодильник. Він був гнилий знизу, переїзду не витримав би. Але жодної гривні не уступили. Ще за їхній рахунок і всі речі знесли. Вони саме приїхали з вантажниками.

На продаж квартири у столиці йде в середньому рік, помітили в Асоціації професійних управляючих нерухомістю. На вторинному ринку найповільніше продаються помешкання на першому й останньому поверхах. Із новобудов — без ремонту та не здані в експлуатацію забудовником.

— 10 місяців продавав помешкання в новобудові, її подивилися понад десяток людей. Із трьома угода зривалася в останній момент, — розповідає киянин Віктор Шаян, 52 роки. Вкладав кошти в житло на етапі заливки фундаменту. Вніс повну суму одразу — 48 тисяч доларів. Коли її збудували, виставив на продаж за 57 тисяч.

— Забудовник на два роки затримав здачу. За той час померли батьки. Ми із дружиною та сім'єю сина переїхали в їхній будинок. Гроші від продажу планували витратити на перебудову хати, — говорить Шаян.

Двокімнатку будівельники здали з опорядженням — шпалерами, лінолеумом, дверима й сантехнікою. Її фото чоловік розмістив на кількох сайтах продажу житла. Потім найняв рієлторів. Недоліком було те, що Віктор не мав права власності, бо житло було не введене в експлуатацію.

— Рієлтори неохоче цим займалися. Одна знаходила клієнтів раз на два-три місяці. Інша щоразу просила скинути ціну на 4–5 тисяч доларів.

Потенційних покупців стало більше після введення дому в експлуатацію, коли включили ліфт. Та більшість вимагали знижки.

— Скористався порадою знайомого — купив комірчину на поверсі на 2 "квадрати" за 27 тисяч гривень. А ціну підвищив на 3 тисячі доларів (84 тис. грн. — ГПУ), запропонував розстрочку на три місяці. Одразу з'явилося четверо бажаючих. Обрав тих, хто дав більший завдаток. Це була сім'я переселенців із Донеччини.

За місяць треба підготувати документи

Перед продажем квартири треба підготувати повний пакет документів, зробити копії і тримати в папці для пред'явлення потенційним покупцям, каже юрист Оксана Старецька, 32 роки.

— Коли папери в порядку, є довідки — це 50 відсотків успіху. Не раз бачила, коли продавець із покупцем і ціну узгодили, й умови, а тут вилазить борг за житло в десятки тисяч гривень. Тоді весь процес зупиняється, — розповідає Старецька. — Буває, що немає письмової згоди подружжя. Це важливо, коли чоловік і дружина розлучені, а нерухомість у спільній власності.

Перед оглядинами слід приготувати свідоцтво на право власності, техпаспорт на квартиру, витяг із реєстру права власності з БТІ, довідки про відсутність заборгованостей за комунальні — з ОСББ, за електроенергію — з районної електромережі.

— Якщо житло продається не вперше, потрібен договір купівлі-продажу, експертний висновок від оціночної організації. У документах має бути відображене перепланування, інакше угоду не оформлять, — говорить Оксана Старецька. — Також потрібне свідоцтво про шлюб власників, їхні паспорти й ідентифікаційні коди, письмові згоди на продаж, завірені нотаріусом.

На довідки й роботу нотаріуса зазвичай закладають від двох до чотирьох тижнів. Найдовше виписують документи в БТІ та ОСББ.

Зараз ви читаєте новину «"Залишили дубовий стіл і холодильник. Але жодної гривні не уступили"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі