Черкащанка Ольга Отнякіна, 44 роки, виготовляє глиняні іграшки. В Україні такі робить лише вона. Колекцію казкових звірів для сина Тараса їй замовила Катерина Ющенко.
— У нього в березні був день народження, — розповідає Ольга. — Замовили мені цілий звіринець — Солом"яного бичка, Козудерезу, Царя-лева і багато чого ще. Усього 20 іграшок. Ми відвезли їх у фонд Катерини Ющенко в Києві. Нам заплатили по 100 гривень за кожну.
Малювати Ольга любить змалку. Після інституту працювала бібліотекаркою в Черкасах. Багато читала про народне мистецтво. Першу глиняну іграшку — ящера з двома головами і закрученим хвостом зробила в середині 1990-х. Образ запозичила з малюнків книги "Язычество древних славян". Потім зліпила ще кілька і показала черкаським художникам. Ті хвалили Ольжині роботи, брали їх на свої виставки.
На ту пору Віктор, чоловік Ольги, залишився без роботи. Став на облік у центрі зайнятості. Там і запропонували спробувати себе у приватному підприємництві. Отнякіни написали бізнес-план виробництва сувенірної продукції. Його схвалили. Видали для старту 1 тис. грн.
Спершу майстриня ліпила іграшки з місцевої червоної глини. Тепер білу гончарську глину Отнякіним привозять знайомі зі Слов"янська Донецької області. За 1 т неочищеного матеріалу беруть 400 грн. Очищену, без домішок, продають дорого — по 1 грн/кг. Кілограма вистачить на одну-дві іграшки. Тому Ольжин чоловік сам навчився очищати глину хімічними знежирювачами. Працює Ольга вдома, в чотирикімнатній квартирі в багатоповерхівці неподалік технологічного університету. Перебралися сюди з центру міста.
— Розмочену глину спершу кладемо в гіпсову форму, — розказує Ольга. — Гіпс вбирає зайву вологу. Із глевтяка глини витягую порожнистий тулуб, потім виліплюю лапи і голову звірятка. На череві або під хвостом залишаю невеличкий отвір. Тоді пустотілу іграшку не розірве під час випалювання.
Фігурки сушаться в кімнаті 3–7 днів
За день Ольга може зліпити 1–2 фігурки. Розставляє по кімнатах на 3–7 днів, щоб висушити. Як назбирається 20, везуть випалювати їх у піч до знайомих гончарів із передмістя Черкас. Іноді доводиться чекати кілька днів, доки ті випалять свої глечики. Іграшки випалюють при 1400°С.
— Оці щойно привіз із випалювання. Вони ще пахнуть. А як дзвенять! — 51-річний Віктор Отнякін бере одну фігурку, свистить у неї. Потім бере іншу. — Свист у кожної різний.
Ольга сідає розписувати фігурки. Каже, на одну витрачає понад 3 год. На канапі розкладає тюбики фарби та пензлі. На табуретку ставить фарби в баночках. Фарби — темперу ленінградського заводу купує в художньому салоні на вул. Байди Вишневецького в Черкасах. Каже, вони найякісніші, не беруться до рук. Тюбик коштує 16–24 грн. На овальному столі стоять у ряд глиняні звірята.
— Нову колекцію я назву так — "Звірі з древнього світу", — Ольга показує кілька фігурок, уже розписаних у квіти, рибки та різну морську живність у перемішку з пишним орнаментом. — Працюю в залі, бо тут телевізор стоїть. А ліплю в кімнатці.
Посеред невеликої кімнати стоїть казанок із глиною. Поряд — стара муфельна піч. Іноді Отнякіни вмикають її, щоб терміново випалити одну-дві іграшки. Користуються нею рідко, бо витрачає багато електрики і дає неприємний запах.
Віктор показує вже готову пташку з розправленими крилами. Ольга розмалювала тулуб так, ніби це сорочка-вишиванка. Це пташечка-черкащанка, пояснює. ЇЇ замовили екс-депутату Сергію Червонопиському до його 50-річчя.
— Мої іграшки купують Олег Скрипка та режисер Сергій Проскурня, — хвалиться Ольга. — Ескізів я ніколи не роблю. Усе має йти з душі. Тому однакових іграшок не буває.
Глиняних іграшок Отнякіна зробили кілька тисяч. Отнякіни продають їх на виставках по 60–100 грн. Найбільше — 200 грн на благодійному аукціоні заплатив голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Черевко. Захід проводили на підтримку обласної художньої галереї.
Коментарі