Житель Вінниці Олег Власенко, 37 років, влаштовує вдома чайні церемонії. Розставляє чашки на низенькому столику у вітальні на вул. Театральній. До нього ставить крісла. Вмикає диск із записом флейти. Гостей вітає поклоном.
— Будемо куштувати три сорти чаю — "Надін", "Галактікос" та "Бай хоа", — Олег запалює ароматичну лампу. — Спочатку я прогріваю чайник та чашки. Чай тоді має кращий смак.
Заварку у заварювальному чайнику чоловік обдає окропом. Воду зливає в чашу. Потім заварює чай. Для цього ставить глиняний та два білі фарфорові чайнички, розмальовані ієрогліфами.
Спочатку Олег заварює зелений чай "Улунь".
— У нього легкий смак, — говорить чоловік. — Він готує смакові рецептори до смакування чаю.
Олег подає чашки на серветці. Пропонує понюхати чай.
— Терпкий, трохи гіркуватий смак, — ділиться враженнями Олегів знайомий, 25-річний Андрій Федосов.
15 сортів чаю вінничанин привіз з Євпаторії, де живуть його родичі. Найдешевший коштує 20 грн за 100 г. За таку ж кількість білого елітного "Надін" заплатив 500.
— Колись мені трапилася книга про чай, — згадує Олег. — Перечитав її двічі. Тоді я працював у Москві. Знайшов клуб чайного мистецтва. За навчання заплатив 30 доларів.
Спершу Олег Власенко влаштовував чайні церемонії для рідні. Потім знайомий запросив його в кафе "Елітний чай" у Москві. Грошей Олег не взяв. Нині працює у Вінниці. Чайний посуд привіз із Москви. За 850 грн придбав там сервіз на шість персон. Кожна чашка має клеймо гончара. Чайник для нагрівання води і нагрівач-спиртівку Олег купував у Вінниці у магазині "Чай, кава", що на вул. Соборній. Заплатив 450 грн.
Білий чай Олег запарює в фарфоровому чайнику без малюнка. Радить пити його маленькими ковтками.
— Цей чай має квітковий аромат і солодкуватий присмак, — подає на чверть наповнену чашку із чаєм.
Олега запрошують проводити чайні церемонії в кав"ярні "Віденська кава", що на вул. Театральній у Вінниці. За одну, з куштуванням трьох видів чаю, бере 20 грн з особи. Кілька разів його запрошували до Києва. Там платять 50–80 грн з особи, залежно від того, які сорти подає. Нині Олег працює пекарем-кондитером у супермаркеті. А чайні церемонії влаштовує вдома тричі на місяць. До себе й запрошує гостей.
— Найкраще проводити чайну церемонію для шести-восьми осіб, — каже Власенко. — У такому колі легко виникає сприятлива атмосфера. Якщо людей більше, вони відволікаються на розмови.
Частування триває годину. Хоча можна розтягнути на день, запевняє Власенко. Гостей розважає розмовою. Наприкінці Олег викидає заварку в "чашу справедливості", накриває її кришкою. На прощання кланяється.
— Одну заварку чаю можна запарювати до восьми разів. При кожному запарюванні смак чаю змінюється.
4 
35413
Коментарі