Наталя Якушева, 45 років, тримає шість бутиків у торговельних центрах Києва. Продає одяг українських дизайнерів — Андре Тана, Олексія Залевського, Оксани Караванської, Людмили Кисленко. Нові моделі відбирає на тижнях моди.
— Одяг із моїх бутиків даю безплатно ведучим телеканалу М1 Каті Осадчій і Василині Фроловій, — хвалиться Наталя. — А вони в ефірі кажуть, що одяг представлений бутиком "Наше", тобто моїм. На Василині речі так добре сидять, що це краще за будь-яку рекламу.
Якушева починала 1993-го. Її приятель мав власну фабрику, шив ділові чоловічі костюми. Наталя запропонувала перейти на класичне жіноче вбрання.
— Я вибирала моделі, потім продавала їх на ринку, — розповідає підприємниця. — Ми із приятелем відкрили точку. Я торгувала, він шив. За день продавала по 10 жакетів.
Незабаром орендувала ще кілька місць на ринку.
— Ми швидко розкрутилися завдяки тому, що відійшли від європейських лекал, і почали шити одяг на українські фігури, — ділиться секретами успіху. — Наші жінки повніші за європейок. У деяких зовсім немає талії. Шили й на струнких дівчат, і повних жіночок. Найбільший розмір у нас був 64-й. Ані турки, ані китайці таких не роблять.
2000 року Якушева наважилася відкрити перший бутик у торговельному центрі поблизу столичної станції метро Лук"янівська. Жінка пішла з ринку.
— На ринку покупцям незручно одяг міряти, — говорить. — Уявіть, як це взимку — роздягатися майже до спіднього. У торговельному центрі комфортніше.
На оренду бутика і закупівлю товару витратила $5 тис. За кілька років відкрила ще кілька. Назвала їх "Наталі".
— 2002 року я побачила покази російських дизайнерів одягу. Після того поставити за мету познайомитися з нашими, українськими. І познайомилася, на тижнях моди. Один чоловік випадково приніс запрошення просто в бутик. Я запропонувала модельєрам продаватися в моєму магазині.
Колекція вбрання від Андре Тана коштує 10 тисяч доларів. Його розкуповують найшвидше
Для другого бутика, в торговельному центрі "Олімпійський", що на столичній вул. Великій Васильківській, Наталя теж орендувала приміщення. У 10 дизайнерів купила колекції одягу, по $7–10 тис. кожна. У кожній по 10–15 моделей. Найдорожче обійшовся Андре Тан, каже Наталя. Зате його речі розкуповують найшвидше.
Щоб збільшити продажі, підприємниця вирішила створити власну торгову марку — бренд. Для цього найняла дизайнера. Він розробив торговельний знак і фірмовий колір бутика. Назву дали "Наше". На розробку бренда й закупівлю обладнання витратила $25 тис.
Нині відкрити бутик обійдеться не менш як у $150 тис., вважає Наталія. Одяг від модельєрів-початківців вона бере на продаж під реалізацію.
— У мене працює менеджер-стиліст Таня Голубєва. Вона навчалася у В"ячеслава Зайцева. Таня обирає, що слід викупити або взяти на реалізацію. Замість продавців беру на роботу стилістів-консультантів. Вони мають створити цілісний образ клієнта, підібрати аксесуари. Наприклад, під кофту одного дизайнера підібрати спідницю та біжутерію іншого.
Для власних п"яти бутиків Якушева найняла 10 стилістів-консультантів. Вони працюють позмінно. У середньому отримують по $500, і ще 3% від виторгу. За день бутик уторговує $600–1000.
Блузка дизайнера Оксани Караванської коштує в бутику від $50. Вечірній костюм — $400.
— Дорожчі речі намагаюся не брати. Нашого покупця навряд чи зацікавлять сукні по 5 тисяч доларів. Даремно висітиме. Єдиний раз продала одну за 2 тисячі доларів. То було вбрання від Альони Дац.
На заробітки Наталя побудувала котедж у Дарниці. Їздить "Тойотою Селіка", двомісним спортивним легковиком яскраво-червоного кольору.
Коментарі