На продажі харчів заборонили наживатися

 

Торгова націнка на 11 соціально важливих продуктів харчування не може перевищувати 10%. Таке рішення прийняв уряд.

До переліку продуктів, що потрапили під державне регулювання цін, входять батони, житньо-пшеничний хліб, гречка, цукор, пшеничне борошно вищого ґатунку, макарони українського виробництва, пастеризоване молоко в плівці жирністю 2,5%, соняшникова олія, куряча тушка, яйця категорії С1, вершкове масло жирністю 72,5%.

Впродовж 2021 року в Україні олія подорожчала майже вдвічі, курятина — на 27%, гречка — на 24, цукор — на 35, макарони — на 18, яйця — на 11,5, молоко — на 9%.

— Державне регулювання цін подають як турботу про українців. Насправді ефект буде зворотний, — каже економіст 49‑річний Андрій Новак.

— Уряд змушує виробників і магазини працювати в нуль. Це призведе до скорочення працівників, зменшить податкові надходження. Виробники підняли ціни не з власної волі, а через подорожчання енергоресурсів. Не можуть працювати у збиток.

Якщо держава хоче зробити продукти дешевшими, має зменшити ціну на енергоресурси. В перспективі — нарощувати власне виробництво. А вже зараз — змінити формулу розрахунку тарифів на газ і електро­енергію. Відмовитися від імпорту й перейти на принцип коктейлю, де українська частка поєднується з імпортом. Відмінити запроваджені 2016 року тарифи, що формуються за формулами "Роттердам плюс" для вугілля й "Амстердам плюс" для газу. Це дозволить зменшити вартість енергоресурсів. Відповідно, знизиться собівартість виготовлення продуктів.

— Уряд перекладає проблему подорожчання на підприємців, — додає 45‑річний Гліб Вишлінський, директор Центру економічної стратегії. — Це не працює. Спроби обмежити ціну спровокують дефіцит, бо виробники просто зупинять підприємства.

Держава регулює націнку.

— Рішення уряду не впливає на відпускну ціну виробника, — продовжує Гліб Виш­лінський. — Щоб зберегти попит, він може зменшити упаковку. Наприклад, фасувати молоко не по літру, а по 850 мілілітрів. Люди продовжують купувати ніби за старою ціною, але ж меншу кількість.

Імпортна молочна продукція часто коштує дешевше за вітчизняну.

— Бо в Європі виробникам харчів виділяють субсидії, — каже Вишлінський. — Українським виробникам теж потрібна допомога. Обговорюють ідею зменшення податку на додану вартість на продукти. Теоретично вона непогана, але на практиці може спровокувати утворення різних податкових схем, а ціни залишаться старими.

Найефективніше рішення зараз — цільові доплати найбіднішим, щоб громадяни змогли купувати необхідні продукти.

— Державне регулювання не зупинить ріст цін на продукти. На них вливає сукупність факторів. Найбільше — вартість електроенергії та газу, — говорить економіст Борис Кушнірук, 56 років.

— Подорожчання харчів — наслідок дій самої влади. Вона знизила вартість електроенергії для населення і збільшила для підприємств. Зросла собівартість продукції. Виробники теж час­тково винні. Влітку експерти попереджали, що взимку газ подорожчає. Однак виробники не закупили його наперед. Коли ціни зросли, кричать "рятуйте". Дешевого газу зараз немає. Власного видобутку не вистачає навіть для населення.

— Рішення про ­обмеження націнки ухвалювали люди, які не ходять до магазинів, — продовжує Борис Кушнірук. — Бо таким способом неможливо контролювати ціни.

Продукти з переліку просто не продаватимуть. Зараз у магазинах мало молока у плівці жирністю 2,5 відсотка. Після запровадження обмеження на націнку, можливо, зникне взагалі. Буде в пластикових пляшках жирністю 2,6 відсотка, на яке не поширюється обмеження. Те ж стосується яєць категорії С1.

Радить знижувати ціни ринковими методами.

— Держава має контролювати монополії, — говорить Кушнірук. — В Україні є компанії, що займають понад 25 відсот­ків ринку. Друге — допомагати малозабезпеченим прямими грошовими виплатами.

6516 підприємств можуть купувати газ за пільговою ціною, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства. Це виробники борошна, молока, хліба, яєць, курятини, олії. До 30 квітня їх забезпечуватимуть газом ­українського видобутку з максимальною націнкою 25%. Це стримає зростання цін на соціально важливі продукти, вважають у Кабміні. На лютий загальна потреба газу для виробників їжі становить понад 15 млн "кубів". Зокрема для виробництва хліба — 6,6 млн, переробки молока — 2,7. Підприємства купують паливо на біржі.

Кредити стануть недоступними

Споживча інфляція в Україні торік становила 10 відсотків, за даними Держстату. 2022‑го сповільниться, а наступного року повернеться до 5%, прогнозують у Нацбанку.

Цьому сприятиме зменшення наслідків пандемії, що вплинули на подорожчання сировини, продуктів у світі, логістику.

— Є інфляція попиту, коли велика кількість грошей провокує підвищення попиту на товари й послуги. В Україні зараз — інфляція пропозиції, — каже економіст Андрій Новак, 49 років. — Бо для виробників суттєво подорожчали енергоресурси. Методи, якими Нацбанк бореться з інфляцією, неефективні. Наслідком буде подорожчання банківських кредитів. Вони стануть менш доступними для підприємств і громадян.

×