Пенсіонерка Оксана Хоменко з райцентру Володарка Київської області в листопаді заробила понад 3 тис. грн.
— Я весь вік пропрацювала вчителькою математики та фізики в школі, — розповідає 75-річна Оксана Хоменко. Вона має диплом Одеського університету.
— Як на пенсію вийшла, саджала квіти, розводила курей і кролів. Та все одно за роботою нудила. Якось сусідка попросила підтягнути онуку з математики. Віддячила яблуками та городиною. Хоч я й не вимагала.
23-річна онука Марія, студентка Києво-Могилянської академії, запропонувала пенсіонерці писати контрольні роботи, курсові та дипломні. Дала оголошення на студентських інтернет-сайтах. Онука домовляється із замовниками. Бабусі привозить завдання.
— Найбільше замовлень із вищої математики, — розповідає жінка. — Але там такі складні завдання, що попервах боялася не подужати. Довелося знову сідати за підручники.
За контрольну Оксана Хоменко бере 100 грн. За курсову роботу — 200–400 грн. За дипломну — від 1 тис. грн. У листопаді заробила понад 3 тис. грн, поділилася грошима з онукою.
Жителька міста Умань Черкаської області Марія Цапенко, 69 років, улаштувала вдома дитсадок. До того працювала на оптико-механічному заводі.
— Мусила ходити на роботу, бо на 754 гривні пенсії не проживеш, — пояснює Цапенко. — А ще ж на ліки треба. У мене дочка — інвалід.
— Якось забігла до мене племінниця Світлана: "Бабцю, ми з чоловіком у гості йдемо. Посидьте з моїм малим вечір. Ми вам десятку заплатимо". Я й безплатно сиділа б. Рідня все-таки.
Після того племінниця радила родичку подругам.
— Я в роддомі лежала, а потім у поліклініці набрала їй повно клієнтури, — сміється Світлана.
До хати Марії Цапенко щодня приводять три-чотири дитини.
— Дитсадки в місті є, але ж там холодно, бо не палять, — каже Марія. — Батьки на вихідні або по командировках їздять, то ввечері погуляти хочуть. А в мене в хаті чистенько. Я малюків і на горщик посаджу, і погодую. Буває, діти в мене й ночують.
За вечір Марія бере по 10 грн. Якщо дитину залишають на ніч — 30 грн. Харчування для дітей батьки мають принести самі. За добу пенсіонерка заробляє до 80 грн.
Микола Павлів, 62-річний сусід Марії, варить самогон.
— Для себе я вже 15 років жену, — зізнається. — А тепер магазинна горілка подорожчала до 15 гривень. Я й смекнув, що можна бізнес робити.
Використовує старий самогонний апарат — дві виварки, змійовик і кілька відер. Сировину купує на базарі. Пачка дріжджів вагою 1 кг коштує 8 грн. Мішок цукру — 170 грн, з одного виходить 50 л самогону міцністю 42 градуси.
— Літр казенки коштує 30 гривень, а моя — по 18–20 гривень, — каже пенсіонер. — Виходить, на кожному мішку цукру наварюю 600–900 гривень.
Раніше Павлів гнав самогон один раз на тиждень. Нині — що три дні. Бо є попит, пояснює. Дешевий самогон замовляють на весілля, дні народження, хрестини.
Брагу Микола Павлів квасить у пластикових каністрах. Заплатив по 90 грн за кожну. Тримає їх у гаражі.
— Буде літо, то я лікери робитиму. — хвалиться Павлів. — Рецепт простий: засипаєш на дно трилітрової банки ягід, зверху самогон — і настояти кілька днів. Цукор додавати за смаком.
Коментарі