Киянин Тарас Сазонов, 28 років, шукає добре оплачувану роботу. Закінчив політехнічний інститут. За фахом — інженер, але три роки тому влаштувався в компанію, яка постачає продукти з Ізраїлю.

— Мене взяли без досвіду. Компанія набирала півсотні нових працівників. Менеджери зі стажем на їхні зарплати не хотіли йти, — розповідає Тарас. — Я спеціалізуюсь на збуті фруктових соків. Учився на власних помилках. Тепер заробляю 700–800 доларів. В інших компаніях можуть дати й півтори тисячі.

Своє резюме — автобіографію з докладним описом досвіду роботи — розмістив на сайтах працевлаштування: job.kiev.ua, vakansii.com.ua, ukrbusiness.com.ua та rabota.ua. Бажана зарплата — $1500. Дописав, що неодружений і добре говорить англійською. Резюме висітиме в Інтернеті півроку. За той час хтось та й запросить до себе на роботу, пояснює Тарас.

— Краще б у зарубіжну компанію, — міркує Тарас. — Наші платять менше. Коли спитаєте кадровика: "Скільки ви платите?", почуєте у відповідь: "А скільки ви хочете?". Як на базарі. Європейці дають тверду базову ставку. На додаток — премія.

У середньому зарубіжні фірми пропонують ставки удвічі вищі, ніж українські. Компанія "Марс", що виробляє шоколадні батончики, в липні виставила вакансії  менеджерів зі збуту продукції по областях. Базова зарплата — $2,3–2,5 тис.

— У нашій фірмі не економлять на зарплаті, — запевняє менеджер з підбору персоналу Оксана Галайда, 29 років. Вона працює у філії швейцарської компанії — виробника скла. Її назву просить не називати, щоб про її прихід в Україну дочасно не дізнались конкуренти.

— Спершу швейцарський офіс замовив кадровій агенції в Україні підібрати двісті претендентів, — пояснює кадровик. — У претендента має бути досвід ІТ-менеджера — хоча б рік. Вік — до 35 років, вища освіта. Краще неодружений. Головне — претендент повинен вільно розмовляти німецькою.

Іноземці знають, що у нас дипломи купують

— У більшості анкет зазначили: "Володію німецькою зі словником". Такі нам не підходять, — веде далі. — Із двохсот я відібрала десятьох. Усі вони отримали другу вищу освіту за кордоном. Іноземці знають, що у нас дипломи купують. А дипломам європейських вузів довіряють.

На співбесіду зі Швейцарії приїхав Петер — керівник відділу роботи з персоналом. Говорили німецькою. Чотирьох одразу відсіяли. Виявилось, німецьку вони ледве розуміли. В анкеті ж написали " говорю вільно".

— У решти Петер питав: "Яка у вас мотивація працювати в нас? Як ви собі уявляєте роботу у нас? Як ви плануєте свою діяльність? Що ваша діяльність може принести компанії?" — згадує Оксана Галайда. — Троє почали зі слова "Ну...", після якого була довгенька пауза. Їх теж відсіяли.

З трьох, які пройшли співбесіду, обрали киянина Андрія Дахна. Йому 27 років, неодружений. Він захистив диплом з економічної кібернетики в Київському університеті Шевченка, один рік стажувався в Німеччині. Працював у столичній комп"ютерній фірмі. Швейцарці платитимуть йому початкову зарплату 2 тис. євро. Потім обіцяють підняти її на 25%.

— Досвід Андрія не відповідає усім вимогам, — каже Оксана. — Але й такого спеціаліста довелося півроку шукати.

Зараз Андрій Дахно у Швейцарії. Вивчає систему комп"ютерного управління на склозаводі. Таку ж має налагодити на заводі в Дніпропетровській області за рік.

— Наш клієнт — велика американська фірма — хоче налагодити в Україні виробництво і продаж кукурудзяних чіпсів, — розказує менеджер київської рекрутингової компанії "Стафф асістмент" Марина Галаніна, 31 рік. — Будуватимуть фабрику і склади. Самі не знають, як обійти наші бюрократичні рогатки. Тому без фахівців із досвідом роботи в Україні їм не обійтись. Зараз ми шукаємо десятьох таких. Зарплата 2–3 тисячі доларів.

Високооплачувані вакансії в липні

×