— Отримую 6 тисяч гривень зарплати, але ледь кінці з кінцями звожу, — каже киянка 28-річна Тетяна Туз. Вона працює в туристичній фірмі. Винаймає на житломасиві Оболонь однокімнатку за 3 тис. грн.

— Цілий жовтень не працювала через зламану руку. Лікарняних у нашій фірмі не дають, тому брала відпустку за власний рахунок. До нової зарплати й двохсотки не лишається. П'ятий місяць не можу віддати 3 тисячі гривень, які позичила у знайомих.

Платить 500 грн за комунальні послуги, 100 — за інтернет.

— Підключила його по акції, маю тепер безкоштовно кабельне телебачення. Хоча в інтернеті сиджу переважно на роботі. Удома або телевізор дивлюся під час сніданку, або радіо слухаю.

На харчі витрачає 1500 грн. Овочі та м'ясо бере в батьків у Рівненській області.

— Без мене там навіть свині не ріжуть. Коли на Київ їду, як понадають тих сумок, аж руки одриваються. Із вокзалу часто викликаю таксі. А через місяць несу до сміттєпровода половину того всього — гнилі яблука, цибулю, що поросла. Зараз привожу менше, бо перейшла на вівсянку. Беру її в кіоску біля дому по 12 гривень за коробку. Раніше купувала сиркову масу або мюслі, витрачала втричі більше. Обідаю в "Пузатій хаті" біля метро Площа Льва Толстого. Лишаю там щодня 50 гривень.

— На роботу їзжджу метро, витрачаю 4 грн. На дорогу маршруткою до батьків трачу 180 гривень. Кілька разів поїздом їздила, зекономила тридцятку, але вдвічі довше добиралася. Із батьками й поговорить толком не встигла.

Понад 500 грн витрачає на догляд за собою. Кожні 1,5 місяця фарбує в перукарні волосся та купує косметику.

— Раніше в салоні манікюр робила. Тепер доглядаю за нігтями сама. На сайті знижок "Покупон" знайшла пропозицію із недорогим фітнесом — усього 250 гривень на місяць. Раніше витрачала 320. Робота в мене сидяча, уже почала набирати зайву вагу. Тому без тренувань ніяк.

— Я не бачу в діях Тетяни великої мети, вона живе сьогоднішнім днем — каже фахівець з особистих фінансів компанії "ОВБ Алфінанц Україна" Олександр Чедрик, 28 років. Він щонеділі проводить тренінги з фінансового планування у столичному центрі "Життя як чудо". — Тетяна має спитати себе не "Де взяти кошти?", а "Куди їх діти?".

Радить їй вести облік витрат і прибутків.

— 1,5 року тому я почав заносити кожну витрачену гривню в блокнот. Наприкінці місяця залишалося 10-20 відсотків від доходу. Перед кожним походом у магазин добре складати список необхідних покупок. Розраховуйтеся безготівково, так зекономите.

Видно, що Тетяна не обдумує витрат. Купує вівсянку в кіоску біля дому, хоч у супермаркеті вона дешевша. Обідає за 50 гривень, а могла б приготувати обід із продуктів, які передають батьки.

Олександр Чедрик радить, як заощаджувати.

— У кишені кожного валяються дрібні гроші. Нехай Тетяна виділить коробку з-під взуття, обклеїть її символами своїх мрій, й скидає туди дрібноту щодня. Після кожної зарплати кладе 10 відсотків. Установить податок для себе — 5 відсотків від покупки за товар, дорожчий 50 гривень, і 10 відсотків — за понад 100 гривень. Якщо у магазині отримує знижку, зекономлені 2 чи 5 гривень теж туди кидає. Щоранку в коробку потрібно класти гривню. Так у кінці місяця назбирається щонайменше тисяча.

Методом скарбнички збирають до 12 тис. грн. за рік.

— Їх можна покласти на звичайний депозит або накопичувальну програму. Обирайте програму, яка дає можливість будь-коли поповнювати гроші. На депозиті слід створити "фінансову подушку" 6 або 12 місячних витрат.

А щоб позбавитись витрат через проблеми зі здоров'ям, рекомендую Тетяні купити страховий поліс. Він для неї обійдеться 500 гривень у рік.

×