Фермери беруть кредити під заставу житла або сільгосптехніки

 

На жнива фермер із села Дягова Менського району на Чернігівщині Олексій Бутенко, 48 років, додатково найматиме 200 працівників.

— У середньому платимо по 3 тисячі гривень на місяць, — рахує Бутенко. — Ще треба грошей на пальне.

Він орендує майже 1,5 тис. га землі. Пшеницею та житом засіяні 150 га, решту засадив картоплею. Урожай має бути непоганим. До того ж ціни на сільгосппродукцію зростають. Але гроші з продажу почнуть надходити у вересні. Виплати триватимуть до наступного року. Зарплату ж треба платити, у серпні. Бутенку доведеться позичати.

Банки часто відмовляють фермерам. Бояться, що раптом ті збанкрутують. Але Олексій Бутенко фермерує 16 років, має добру репутацію. Нещодавно придбав новий комбайн за 1,2 млн грн. У його господарстві вже є три комбайни, кілька тракторів, автоматична зерносушарка.

Людмила Цимбалюк, 57 років, тримає фермерське господарство "Мальвіна" в селі Підлужному Костопільського району на Рівненщині. Цього року позичала на комбайн вартістю 177 тис. грн.

— Кредит оформляла у "Надра банку", два тижні пішло на папери, — розповідає Людмила. — Мені було простіше отримати схвалення кредитного комітету, бо я вже погасила один кредит.

Про всяк випадок я оформила угоду на три роки, але хочу погасити достроково, щоб не переплачувати відсотки.

— Фермерам-початківцям кредитів не видаємо, — зауважує Вадим Мартинюк, 22 роки, менеджер "Надра банку". — Із такими ризики дуже великі. А наші спеціалісти не завжди у змозі розібратися, чи буде бізнес прибутковим. Якщо підприємство зможе показати прибутки хоча б за півроку діяльності, тоді оформимо позику.

Ціни на соняшник і пшеницю постійно зростають. Садити їх — безпрограшний варіант

Без застави дадуть не більше 30 тис. грн. Із заставою — до 75% її вартості. Строк — до 10 років. У гривнях позичають під 20% річних, у доларах — під 16%. На трактори чи комбайни гроші дають під заставу техніки. Якщо фермер вчасно не сплатить кредит, банк має право її забрати.

На придбання племінної худоби можуть виділити до $250 тис. У гривнях кредитують під 20,9% річних. У доларах — під 15,9%. У заставу беруть нерухомість — житловий будинок, ферму або зерносховище. Людмила Цимбалюк закладала власну землю.

Василь Лазаренко, 45 років, вирощує переважно зернові, соняшник. Його господарство — за 35 км від Херсона.

— Перші два роки ми з жінкою ґарували без вихідних, — згадує Лазаренко. — Два тракторці склали майже з брухту. А на заробітки збудували хату, купили машину. Потім я під це добро брав кредити.

Одразу просити $20–30 тис. не варто, радить Василь. Банки, як правило, відмовляють. Якщо ж своїми грошима оплатити половину вартості техніки, ризик отримати відмову менший.

— Мої машина і хата в заставі побували вже по десять разів, — веде далі. — І нічо, я без штанів не ходжу.

Василь Лазаренко за освітою агроном. Радить планувати посіви, щоб обійтися без збитків:

— Садіть усього потрохи. Картопля може вродити як горох. Зате кавуни будуть здорові й солодкі. Соняшник і пшениця нині — безпрограшний варіант. Ціни на них зростають з року в рік. Вища ціна — більший дохід. Коли банк бачить, що ваш поточний рахунок в "плюсах", із кредитом проблем не буде.

У Василя дві доньки. Обидві закінчили університет ім. Шевченка і залишилися працювати у столиці. Батько купив кожній по двокімнатній квартирі.

Частину позики відшкодовує держава

Частину позики на придбання сільгосптехніки, 8%, фермерам відшкодовує Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Гроші виплачують після повернення позики. Для цього треба подати в обласне управління копію угоди про надання кредиту.
Адреса фонду: Київ, 01601, вул. Велика Васильківська, 13, к. 211. Тел.: (044) 235 27 08, (044) 235 27 08.

Дають грошову допомогу на розвиток городництва

— 16 років я розводив корів, свиней. Виявилося, невигідно. Пустив на тушонку. Тепер вирощую картоплю, — каже Олексій Бутенко із села Дягова на Чернігівщині.
Олександр Тіщенко з села Островщина Близнюківського району Харківської області тримав велику отару овець.
— Поряд, у Донецькій області, є спеціальні економічні зони, — розповідає Тіщенко. — Туди завозять багато дешевого імпортного м"яса. Моє по собівартості набагато дорожче за аргентинську яловичину.
Нині фермер тримає десяток овець біля своєї хати. Сам вирощує цукровий буряк та городину.
В Україні заохочують овочівництво. Такі міжнародні організації, як TASIS, дають українським фермерам до 100 тис. грн. Приміром, на вирощування сої.
— Також пропонують розводити високопродуктивних корів молочних порід, — зауважує Василь Лазаренко з Херсонської обл. — Допомагають із генетичним матеріалом, облаштуванням ферм. Возять на семінари, іноді й за кордон. У мене вдома є Інтернет, так я такі новинки відстежую.
Людмилі Цимбалюк райрада Костопільського району Рівненщини виділила 35 тис. грн на розвиток картоплярства.

×