Вінничанин Максим Пугачов, 30 років, виготовляє на продаж розсувні дерев"яні драбини.
— Сам я будівельник, роблю ремонти квартир та офісів, — каже Пугачов. — Постійно доводилося працювати на козлах. Вони громіздкі, переносити незручно. Прораб доручив мені пошукати надійну стрем"янку.
На базарі продають розсувні алюмінієві драбини з Туреччини по 100 грн. Однак вони швидко ламаються. Можна й покалічитися, зауважує будівельник. А фірмові дорогі — до 600 грн. Пугачов роздивився їхню конструкцію. Нічого складного, запевняє. Прості стрем"янки вгорі скручені одна з одною болтами. Щоб не роз"їхалися, по боках з"єднали їх двома металевими планками з проріззю. До одної драбини планки пригвинчені. Інша зачеплена штирями за їхні прорізі. Розсуваються на метр–два.
Пугачов заходився робити схожу з дерева. Соснові бруски і сталеві шарніри купив у господарчому магазині. За кілька днів розкладна драбина була готова. Із кожного боку — по п"ять східців. Заввишки 1,60 м, важить 12 кг.
— Моєю стрем"янкою можна ходити, не злазячи на підлогу, — показує свій виріб.
Пугачов заробляє на кожній стрем"янці 100 гривень
Розсуває саморобку і піднімається до середини. Максим ставить ноги обабіч на перекладинах, розпрямляється на повний зріст. Гойднувши тілом, починає крокувати драбиною вліво. Потім вправо.
— Швидко призвичаївся, жодного разу не впав, — говорить чоловік. — Тільки трохи синців на колінах було.
Перші стрем"янки Пугачов збував знайомим будівельникам. Тепер здає їх на продаж у господарчі магазини. Часто отримує замовлення для великих об"єктів.
— Мої стрем"янки брали на будівництво торговельного комплексу "Магіцентр", — хвалиться майстер. — Хлопці ставили їх парами, між перекладинами просовували дошку. На таких козлах працювали по двоє.
Максим Пугачов зареєструвався приватним підприємцем. Під майстерню орендує у Вінниці приміщення на розі вулиць Київської й Стеценка. Одну драбину чоловік робить за два дні. Деревину покриває морилкою. Продає по 220 грн. Заробляє сотню на кожній.
4 
35413
Коментарі