Львів'янин 24-річний Сергій Омельченко торік на два місяці їздив до Фінляндії збирати чорниці. Заробив близько 14 тис. грн.
— Сезон там триває з 15 липня до середини вересня, — розповідає. — Робітників розвозять по приватних господарствах, де заготовляють ягоди. Селять у дерев'яних будиночках по четверо. Продукти завозять раз на тиждень, бо навкруги — ліси. День проживання із харчуванням — 8 євро.
Щодня Сергій Омельченко о шостій ранку йшов до лісу. Господарі видавали спеціальні гребінки для збору ягід, відра, гумові чоботи і дощовики.
— За день назбирував 10–15 кілограмів, за кіло платили 4 євро. Робота тяжка. У кінці дня від тих чорниць в очах мерехтить, у поперек наче кілок загнали. Хлопець із Закарпаття додому повіз майже 4 тисячі євро. Він найшвидше збирав — за день не менше 20 кілограмів, на всьому економив. Харчування не замовляв. Привіз із дому сала, круп, варив собі сам.
54-річна Мар'яна Стрілець із селища Брюховичі піді Львовом три роки поспіль улітку їздить до італійського Мілана доглядати 89-річну жінку. Донька тієї італійки з родиною на цей час їде відпочивати. Матір залишає на українську заробітчанку. За місяць платять 900 євро.
— Працюю нелегально, з господарями домовилися, — говорить Стрілець. — Вони не хочуть за мене платити податки і медичні страховки. Виробляю польську шопінг-візу на півроку, з Варшави дешевим літаком лечу до Мілана. Із червня по вересень живу у їхній розкішній чотирикімнатній квартирі. У центрі не гуляю, аби не зустріти карабінерів. Можуть перевірити документи і депортувати. Раз на тиждень закупляюся в супермаркеті поблизу будинку. Бабуся не вередлива, гуляти на вулиці не хоче. Сидить на балконі, дивиться серіали.
Коментарі