"Чому в одних пенсія кілька тисяч гривень, а в інших копійки?"

 

Минулої п"ятниці в клубі Кабінету Міністрів на дзвінки гарячої лінії відповідав перший заступник міністра праці та соціальної політики Віктор Онищук, 57 років. Протягом двох годин зателефонували 27 чоловік. Більшість дзвінків стосувалися пенсій, пільг та путівок.

— Я інвалід дитинства другої групи, а мені досі не дали машину. Кілька разів писала пісьма. Відписують, що я якась там тисячна в списку, — каже 36-річна Наталія Борейко з райцентру Чорнобай на Черкащині. У жінки погано рухаються праві рука й нога, але пересувається сама. Працює в центрі творчості керівником гуртків. Отримує 580 грн пенсії по інвалідності й 700 грн зарплати. Виховує 18-річного сина Івана. Він торік вступив на історика до Черкаського університету. — Я не прошу машину без черги. Може, є якісь там благодійники чи бізнесмени у вас у Кабміні.

— Зверніться до голови облдержадміністрації. Вони ж там ближче. Там же й у вас благодійники є, — відповідає заступник міністра.

— То ви мені допоможете?

— Ви зрозумійте, на машини треба 4 мільярди гривень. Де ми такого бізнесмена найдемо?

Наталя Борейко вважає, що гарячі лінії — це єдиний спосіб поспілкуватися з владою:

— Допомогли мені тільки раз. Рік тому Кириленко посприяв (В"ячеслав Кириленко, нардеп від блоку "Наша Україна — Народна самооборона". — "ГПУ"). У довідці написали, що можу комусь передати право керування машиною. До того писали "негодна к управлєнію". Думаю, хтось від нього дзвонив у Черкаси, бо мене викликали в обласний соцзабез і дали таку справку.

Телефонує киянка Лідія Ковальчук.

— Я зверталася до ваших заступників, і жоден мені не допоміг, — каже жінка. — Таке враження, що вони сидять на своїх місцях і нічим не займаються. Оця, писклява, Гаряча... (Олена Гаряча — заступник міністра праці та соціальної політики України. — "ГПУ").

— Ну, вона висококваліфікований спеціаліст...

— Та гнати в три шиї її треба!

— Давайте по суті, — просить Онищук.

— По суті? Мені б путівку в Трускавець або Кончу-Заспу по кардіології. Я інвалід другої групи, після інфаркту. А мені весь час пишуть — або не ваша черга, або путівки немає. Це перше питання. А друге — я в такому стані... Якщо положено гемоглобін 140, то в мене він 60. У голодомор люди мали по 90. А ота сука, ваша Гаряча, навіть не удосужилась виділити мені допомогу.

Мені б путівку в Трускавець або Кончу-Заспу. Я інвалід другої групи, після інфаркту

— Ну, не можна так говорити...

— До такого стану мене довела, на неї треба кримінальну справу заводить.

— Ви знаєте, проводиться тендер...

— Та я вже нічого не хочу. При такому гемоглобіні. І винні вот еті тварі, які держать мене на 630 гривень в місяць, що я не в змозі собі ні ліки, ні харчів купити, — обурюється Лідія Ковальчук.

— Давайте домовимося так: он у нас скоро пройде тендер...

— Та я вже нічого не хочу. Ви передайте отій висококваліфікованій сучці, щоб такий гемоглобін був у них до сьомого коліна.

— Ви зрозумійте. Може, вона й не виновата. Усі ж ми люди, — каже заступник міністра.

— Хіба ж це люди? Це ж животноє! Суку ету держать нельзя. В моєму ж організмі немає половини крові. Я двічі до неї зверталася. А вона нічого не зробила, щоб покращити моє здоров"я.

— Я вам обіцяю, що ми вирішимо вашу проблему, — запевняє Віктор Онищук.

Його помічники, які сидять у залі, говорять:

— Це — постійний клієнт. Ми їй купили пральну машину, холодильник. Вона просто грошей хоче.

Додзвонюється Євгенія Білянкова з Новоград-Волинського Житомирської області:

— У мене чоловік вам метро будує, працює в "Київметрострої". Чи виплатять їм гроші? Із жовтня нічого не дають.

— Це питання до міської влади. У нас немає їхніх представників, — відказує Онищук.

Працівники міністерства перемовляються між собою:

— От тобі й метро! Ціни підвищили, а зарплату людям із жовтня не платять.

62-річна сумчанка Ольга Якубовська цікавиться, коли піднімуть пенсії:

— У мене вопрос, який волнує всіх пенсіонерів. Чому одні получають пенсію по три-чотири тисячі, а інші копійки, які не знають, куди втулити в першу чергу. Я не можу собі елементарне купити, навіть очки. Не кажу вже, що операцію треба.

— Ми із Мінпраці можемо виділити вам разову допомогу, але пенсію перераховувати не маємо права.

— Ні черта ви там не робите.

— Ну, не можна так казати. У нас інколи люди й до десятої вечора працюють, — виправдовується Онищук.

— Ага, а ті 450 дармоїдів, народних депутатів, які на роботу не ходять?

Ольга Якубовська 25 років пропрацювала економістом, отримує 584 грн пенсії. Із чоловіком живуть у приватному будинку. Мають двох розлучених доньок. На гарячу лінію жінка зателефонувала вперше.

— Більше не дзвонитиму, бо толку від тих розмов нема, — схлипує у слухавку жінка за кілька днів після дзвінка до урядовців. — Нічим мені Онищук не поміг.

У розмові з "ГПУ" вона додає, що не проти поспілкуватися з президентом, але якби знала, що "буде толк від розмови":

— Ми їм тільки перед виборами треба. Тоді вони обіцяють, а зараз нічого і просити їх.

З урядовцями можна поговорити дві години

Гаряча телефонна лінія в Кабінеті Міністрів працює щовівторка та щоп"ятниці з 14.00 до 16.00 за номером (044) 254 05 65. Дзвінки зі стаціонарних телефонів безплатні. 3 лютого на них відповідатиме міністр палива та енергетики Юрій Продан, 6 лютого — міністр регіонального розвитку та будівництва Василь Куйбіда, 10 лютого — міністр охорони здоров"я Василь Князевич, 13 лютого — міністр освіти й науки Іван Вакарчук, 17 лютого — міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, 20 лютого — міністр вугільної промисловості Віктор Полтавець, 24 лютого — міністр оборони Юрій Єхануров, 27 лютого — міністр транспорту та зв"язку Йосип Вінський.

×