"Путнього кабана можна лише пшеницею вигодувати", — запевняє 68-річний Михайло Марчук із села Митків Гайсинського району на Вінниччині. Він тримає 20 свиней та три корови.
— Тонна пшениці тепер по півтори тисячі гривень, а за свиню на один центнер спекулянти дають 1300 гривень.
Із 1995 року господар записує витрати на худобу, та підраховує прибутки. Для худоби Марчук купує 10 т пшениці та 2 т жому з цукрового буряку. Кукурудза й картопля — із власного городу.
— Ми цей рік перед копанням бараболі закололи порося й повезли на базар продати, — розповідає дружина Марчука Явдоха, 65 років. — Тільки зайшли в базар, а перекупники з рук те м"ясо виривають, щоб скупити. За кіло м"яса давали 22 гривні, за сало — шість. І ми рішили самі продавати. У нас кіло свинини коштує 25–30 гривень.
Марчуки тримають свиноматку. Навесні вона привела десятеро поросят. Усі вижили.
— А в райцентрі двомісячні підсвинки — по 300 гривень, — продовжує Явдоха Марчук. — Так що витрачаємося трохи менше, бо поросята свої.
На Вінниччині заготівельники скуповують свиней по 10–12 грн за 1 кг живої ваги. За рік на свинях вдасться заробити не більше 10 тис. грн, запевняють Марчуки. Тому наступного року збираються тримати лише корів. Здаватимуть молоко.
Жителька села Дачне, що неподалік Донецька, Алла Пєтухова, 37 років, вирощує 25 свиней. За рік вони набирають ваги по 130–150 кг.
— На поросятах мені виходить заробляти до 25 тисяч на рік, — каже жінка. — Головне — правильно годувати. Якщо давати саму пшеницю — точно розоритеся. Годуйте, як я. Спершу даю свиням покришені буряки або гарбузи. Посипаю їх дертю. Свині так краще їдять. Доки вони гарбузами напихаються, варю ячмінний кисіль.
Щоранку Алла вмикає кисілеварку. Її зробили з великої залізної бочки місцеві майстри. За роботу взяли 1 тис. грн.
— Зовні кисілеварка — бочка як бочка, але з подвійними стінками, щоб менше тепла втрачалося при запарюванні дерті, — пояснює конструкцію приладу Пєтухова. — Усередину вставили електричні нагрівальні тени. Зверху млинок — коробка з електромотором. Я щоранку пропускаю через нього три відра ячмінного зерна. Помол одразу висипається в кисілеварку. Заливаю ще три відра води. Кисіль годину запарюється. Потім відкриваю засувку в дні бочки — і ячмінний кисіль жолобом тече свиням у корита. Там за п"ять хвилин холоне. Свині вже знають, що гаряче. Доки парує, рилами не лізуть.
Млинок для зерна й кисілеварку зробили на замовлення за тисячу гривень
Алла Пєтухова встає порати свиней о пів на п"яту ранку. На шосту вже має бути на роботі. Працює в консервному цеху, що за 20 хв. від дому. Повертається о п"ятій вечора. Знову запарює ячмінний кисіль. Потім прибирає у хліві. На годування 25 свиней витрачає не більше півтори години на добу, порахувала. Для розплоду тримає льоху Машку. 7-річна свиноматка приводить до 15 поросят. Зерно Алла закуповує що два-три місяці.
— За тонну нині просять від 1200 гривень, — продовжує жінка. — Більша проблема — збути свиней. Наші заготівельники тепер скуповують по 7 гривень за кіло живої ваги. З такою ціною я можу покрити хіба що витрати на відгодівлю. Стараюся здавати по 9–10 гривень за кіло.
Свиней вигідніше збувати покупцям з інших областей, говорить Алла Пєтухова. Ті без торгу дають і 11 грн за кг. Знаходить їх за газетними оголошеннями Дніпропетровська, Запоріжжя та Харкова. Вигідно продавати свиней заготівельникам зі столиці. Але ті рідко погоджуються їхати в Донецьку область.
Зерновий корм можна частково замінити люцерною. Ця трава містить багато білка.
— Наше порося за півроку з"їло лише два мішка дерті, а вже набрало 80 кіло, — розповідає житель села Мліїв Городищенського району на Черкащині Олександр Євменок, 39 років. — У мене півгороду засіяно люцеркою. Я кошу її кролям і нутріям. Вони на ній ростуть швидко. Порося теж добре їсть.
Щодня Олександр кришить поросяті 1–1,5 кг люцерни і натертими на тертушку кабачками, змішує з пшеничною дертю.
— На кабачкові та люцерці порося й росте. Ми йому нічого не варимо. Оце кабачками сотку городу засадили. Ціле літо їли їх разом із поросям, — сміється чоловік. — А тепер гарбузи дозріли. У жовтні переходимо на них.
Малі поросята щодоби додають у вазі 200–300 г, більші — 1,5–2 кг на день. Євменок планує заколоти свого кабана на Різдво. За розрахунками, той набере понад 150 кг. На зернову дерть господар витратить 300–350 грн. На вітаміни й харчові добавки треба до 50 грн. Решта корму — з власного городу. Із 40 соток можна прогодувати до п"яти свиней, підрахував Олександр. Із одного поросяти отримують 1,4–1,5 тис. прибутку.
Закордонну свинину завозять по 4,5 гривні за кіло
Від початку року в Україну завезли 126 тис. т імпортного м"яса — на третину більше, ніж 2006-го. Найбільше імпортують із Бразилії та Аргентини. Використовують напівлегальні схеми.
Значну частину імпортного м"яса ввозять у вільні економічні зони. Найбільше їх у Донецькій і Луганській областях. Там із імпортного м"яса нібито мають виробляти дешеві ковбаси на експорт. Насправді ж випускають дорогі ковбаси та шинку, які потім розвозять Україною. Відстежити, з якої сировини — імпортної чи місцевої — товар на прилавках українських магазинів, неможливо, вважає генеральний директор корпорації "Тваринпром" Сергій Гнатюк.
Заморожену імпортну свинину не обкладають податком. Вона обходиться по 4,5 грн за кілограм. Ціни на українських ринках у 6–10 разів вищі.
— Заготівельники, вочевидь, знають про значне збільшення імпорту дешевого м"яса з-за кордону. Тому вони й знизили закупівельні ціни на свинину до шести-семи гривень за кіло живої ваги, — коментує Гнатюк.
3 
35413
Коментарі
1