Рік тому ми з чоловіком перебралися із Києва до Одеси. Живемо в селищі Котовського, на східній околиці міста. Харчі купуємо переважно на місцевих базарах.

На ринку Привоз, що за кілька кварталів від залізничного вокзалу Одеси, ціни на 20 відсотків нижчі. Але продавці обважують та обраховують, не раз попереджали бувалі одесити. Минулого тижня я зважилася, як кажуть місцеві, "зробити базар" на Привозі. Із собою взяла електронні ваги.

Зробила шість покупок. Зважую їх на контрольних вагах базару та власним електронним кантаром. На гілці бананів мене обрахували на 100 грамів. Замість 3 кіло моркви поклали на 300 грамів менше. Не доклали 200 і 300 грамів цибулі та буряку. За півтора кіла сала взяли на 10 гривень більше належного. Чотири хурми Корольок нібито заважують на 1,5 кілограма. Повертаюся до продавців.

— Ой вибачте, щось у мене ваги сьогодні барахлять, — продавщиця Королька докладає мені два фрукти.

Решта теж не додає товару. Я підрахувала. Якби не переважування, мене обрахували б на 25 гривень на одній торбі харчів.

— А чого ви дивуєтеся? На Привозі всі продавці дурять, — розповідає мені Лідія Всеволодівна, 64 роки.

Вона добирається на ринок маршруткою раз на тиждень. Живе в іншому кінці Одеси. За проїзд платить 4 грн. Має 800 грн пенсії.

— Деякі базарники з Привозу і на півкіла обважують, — продовжує вона. — Звісно, на ринку є контрольні ваги. Але переважувати кожну покупку, а потім іти сваритися немає смислу. Обважування — це ж їхня зарплата. Господарі точок майже нічого не платять продавцям. Що недоважиш, те й твоє. Я беру товар у продавщиць, які обважують не більше як на 50 грамів.

Одесит Дмитро Соловйов, 34 роки, завжди гучно свариться з нечесними торговцями:

— Вони мене вже всі знають. Новеньких одразу про мене попереджають. Тому мене за два роки жодного разу не обважили. Колись малого мама послала мене купити 5 кіло картоплі. Дядечко накладає картоплю у пакет. Туди ж кидає гирю. Я малий зважився спитати, нащо він гирю в торбу кинув. "Так треба", — відповідає. Сваритися прийшла моя мама. Таку бучу зчинила, що дядько нам продав 6 кіло картошки за ціною 5.

22-річний Михайло Штокало ходить на Привоз по м'ясо:

— Недавно купував півтора кіла свинини. Продавщиця поклала шмат на ваги. Після зважування зняла і почала загортати на прилавку. Удома я переважив покупку. Обманула на 800 грамів. Мабуть, загортаючи, відрізала половину. Я не сварився. Просто більше до тої шельми не підходжу.

Ніна Василівна, 58 років, завжди вдивляється до обличчя продавця.

— Колись купила 5 кіло персиків. Переважила на контрольних вагах. Не вистачає кілограма. Повернулася до продавщиці. Та ґвалт влаштувала на весь п'ятачок: вона все правильно зважила, а я її хочу розвести на кіло персиків. Мовляв, я персики в іншу сумку переклала і тоді вернулася до неї. Відтоді я нічого не беру у бабів з нахабними, пропитими мордами.

×