Італієць Джузеппе Доніні безоплатно воює за Україну на Донбасі. Після її визволення планує перевезти свою сім'ю та отримати українське громадянство.

"Чому? Тому що це – частина моєї Європи! Це – частина мого дому, моєї землі. Коли вперше приїхав в Україну, зустрів хлопця, якому було 16 років. Він мені сказав: "Я хочу піти на фронт, тому що на мій народ напали росіяни". При цьому він збрехав про свій вік – сказав, що йому 18, хоча йому було лише 16, щоби його взяли воювати. Цей хлопець у тому ж віці, що і мій син. І він пішов на справжню війну. Я тоді подумав, що це неможливо, - каже Джузеппе Доніні в інтервю 24tv.ua.

Закордоном чоловік працює офіцером-охоронцем у різних країнах. Супроводжує людей у небезпечних районах.

"Це як бодігард, але у небезпечних ситуаціях чи небезпечних районах, таких як Курдистан, Ірак, Африка. Як правило, супроводжую бізнесменів, які мають різні ділові зустрічі у зоні бойових дій, - розповідає Джузеппе, - Везу на тиждень, два, кілька місяців. Залежить від потреб клієнтів. Також займаюся тренуванням людей. Зараз тренував команду охоронців у Мексиці. Рівень їхньої підготовки дуже низький у цьому регіоні. Працював там, аби заробити гроші на те, щоб приїхати воювати за Україну".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поль Манондіз записав першу пісню з дружиною-українкою

Італієць уже воював у Пісках, Мар'їнці, Маріуполі. В Україну щоразу приїжджає на три місяці. Стільки діє термін туристичної візи.

"Воювати за Україну – це мій спосіб витрачати гроші. - продовжує. - Я працюю, роблю свою роботу в інших країнах, щоб прогодувати родину, купити квитки, приїхати сюди. Все оплачено мною. Я не отримав жодного центу тут. Нічого! Просто приїжджаю, аби зробити, те, що вмію, можу і мушу. Це – частина моєї місії, - каже. - Розумієш, життя – це як пуста коробка. Ти кладеш туди всередину все, що сам хочеш, все, що ти робиш. Життя може мати зміст, може його не мати, залежно від того, що ти туди покладеш. Думаю, бути тут – це мій спосіб надати життю якогось значення і зробити щось для дітей".

×