"Це майже сім кілометрів сітних матеріалів, — розповідає 48-річний Василь Дутчак із Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області. — Найдовша сітка мала понад 200 метрів".

Публічну утилізацію браконьєрських риболовних сітей екологи влаштували до початку нересту на Дністровському водосховищі. Сітки китайського, турецького та японського виробництва рубали сокирами і тнули ножами.

Незаконно порибалити приїжджають жителі сусідніх Хмельниччини та Вінниччини. Потужні моторки екоінспектори наздоганяють у надувному човні. У рейди вирушають із бійцем "Беркута" — браконьєри часом чинять спротив. За рік затримали 86 порушників. Іще близько 1300 браконьєрів упіймали працівники Чернівецької рибінспекції. У рейди вони ходять катером "Стриж". Інших плавзасобів не мають.

— Кожного оштрафували на 340 гривень і змусили заплатити за кожну виловлену рибу, — говорить Ярослав Когутяк, 38 років, із обласного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів Чернівецької області. — Штраф за коропа чи ляща становить 25–50 гривень, за сома, судака чи марену — 102. Найдорожче коштує веризуб — 340 гривень. Ця риба занесена до Червоної книги.

Торік із нелегальних сіток інспектори вилучили понад 10 т риби. Стільки ж до 2006 року дозволяли виловлювати чернівецьким і хмельницьким бригадам промислових рибалок.

— Промислове освоєння водосховища розпочалося 1991 року. Це було передчасне рішення, — розповідає Когутяк. — Після екологічної катастрофи 1983-го, коли через прорвану дамбу у Стебнику на Львівщині у Дністер вилилося майже п"ять мільйонів кубометрів розчинів солей, кількість рибників зменшилася удвічі. 2002 року обсяг пійманої риби становив майже 19 тонн і скорочувався на дві тисячі тонн щороку, хоча бригадам дозволялося виловлювати до 60 тонн риби. Таку квоту встановлювала комісія з розподілу лімітів використання водних живих ресурсів Держкомрибгоспу.

Частина безробітних промислових рибалок займаються браконьєрством. Торік наприкінці листопада голова облдержадміністрації Володимир Куліш заявив, що власноруч виймав незаконні сіті з Дністра.

— Від Хотина до Новодністровська через кожні 100 метрів браконьєрські сітки! В області організовано цілі гуртовні контрабандної риби, — обурювався губернатор. — У Хотині приймають браконьєрський улов і розвозять усією країною. За моїм дорученням екологічна інспекція провела влітку рейди по Дністру, так мені одразу зателефонували зі столиці: що ти там робиш, Київ залишився без риби!

Сомів, судаків, лящів, коропів, щук, виловлених незаконним способом, продають на сільських базарах у Кельменецькому та Хотинському районах.

— Промислового браконьєрства немає, є лише так зване "соціальне", — каже Ярослав Когутяк. — Малозабезпечені мешканці прилеглих до водосховища сіл тільки й виживають із незаконного рибальства. Чимало браконьєрів затримуємо в акваторії сіл Вороновиця, Коновка, Бернове у Кельменецькому районі, Клішківці, Пригородок у Хотинському. Там розташовані головні нерестилища.

На Дністрі починається нерест

Дністровське водосховище створене 1987 року як технічна водойма для обслуговування гідроелектростанцій дністровського каскаду і регуляції стоку води. Площа — 14 тис. га. Основні промислові риби — лящ, короп, карась. Два роки тому у водосховище випустили 95 т мальків товстолобика і форелі. За Державною програмою на зарибнення штучної водойми витратили 4 млн грн з бюджету.
Ловити рибу та раків у водосховищі заборонено з 1 квітня до 30 червня. Доки триватиме нерест, не можна також видобувати гравій і пісок із прибережних смуг.

×