Восени 2007 року Угорщина та Словаччина вступили до Шенгенської зони. Вони уклали з нашою країною угоду про малий прикордонний рух для його спрощення. Українці, що живуть у межах 50-кілометрової зони від кордону, можуть їздити до сусідніх країн без візи. Однак пересуватися там дозволяється лише на 50 км. Під дію угоди потрапили жителі половини Закарпаття.

Дозвіл дає право на багаторазовий безвізовий в"їзд упродовж шести місяців і на безперервне перебування максимальною тривалістю три місяці. Документ видають Генеральні Консульства Угорської та Словацької Республік в Ужгороді.

Угода найбільш вигідна жителям прикордонних сіл — переважно представникам національних меншин.

У Великій Доброні, за 30 км від Ужгорода, всі 5,7 тис. жителів — угорці. До сусідньої країни їздять щотижня. Сотня селян веде власний бізнес: торгують на ринках продуктами харчування, одягом, побутовою технікою. За товаром їздять до Угорщини. Більше ніж половина великодоброньців мають за кордоном родичів, друзів, знайомих.

— Щоб отримати дозвіл на спрощений перетин, треба здати анкету і пройти співбесіду в Угорському консульстві, — розповідає жителька Великої Доброні Крістіна Монак, 27 років. Жінка торгує на сільському ринку. До Угорщини їздить раз на два тижні. — Попередньо на зустріч треба записатися по телефону. Коштує дозвіл 20 доларів, дійсний п"ять років. Раніше я двічі на тиждень їздила до Ніредьгази: привозила на продаж побутову техніку. Відколи Угорщина увійшла у Шенгенську зону — нічого не дозволяють возити, — бідкається. — Рідко пропускають посуд, кавоварки, праски та мікрохвильовки. Буду зачиняти торгову точку.

Багато селян привозили з Угорщини продукти харчування.

— Там можна дешевше купити ковбаси, жир, — каже підприємець Мар"яна Раті, 34 роки. — Але відколи угорці вступили у Шенген треба по 5-6 годин стояти на кордоні. Тому багато людей відмовилися від поїздок.

Ті, кому потрібно їхати далі, ніж за 50 км від кордону, повинні  оформляти Шенгенську візу.

— У мене обидві дочки живуть у Будапешті, — говорить Василь Попка, 50 років. — Але щоб відвідати їх, треба оформляти вже Шенген. Лише за запрошення заплатив 600 гривень. Плюс близько 300 гривень за саму візу та страховку. А їжджу до дітей двічі на місяць.

— Угода вступила в дію 18 грудня минулого року, — розповідає ведучий консул Генерального Угорського консульства в Ужгороді Отіло Надь. — З того часу ми видали майже три тисячі дозволів спрощеного переходу. З них майже 40 відсотків безкоштовно — інвалідам, пенсіонерам і дітям. Відмовляти не доводилося, бо люди попередньо проходять співбесіду, під час якої співробітники консульства ретельно перевіряють їхні документи. Рішення видати чи не видати дозвіл, виносить консул.

Із дозволом перетинати кордон можна лише на контрольно-пропускних пунктах. Там не ставлять штамп у закордонний паспорт. Час перебування на території Угорщини відслідковується за допомогою бази даних прикордонної служби.

— За три місяці стався лише один випадок, коли українці, скориставшись дозволом, покинули 50-кілометрову зону, — каже Отіло Надь. — Трьох закарпатців затримали поліціянти по дорозі до Будапешта. Порушників депортували.

×