Наприкінці червня лісові вовки вчащали на обійстя селян Старяви Старосамбірського району Львівської області. Сіроманці не бояться людей, задерли п"ять кіз, собаку й качку. Від вовчиці на пасовиську ледве відбили теля.
У селі 450 хат, навколо — ліси. Село межує з польським Бещадським парком. Селяни їздять на заробітки за кордон, дехто виживає із продажу грибів та ягід. У лісі багато білих, підберезовиків, лисичок, малини, суниць, ожини.
— Вовків у Старяві не було вже десь років із шість. Вони зазвичай приходили по здобич узимку. Але тепер у лісі нічого їсти, браконьєри все повиловлювали, — говорить голова Старявської сільської ради Михайло Потічний, 41 рік.
Уперше селяни заговорили про вовків у жовтні 2006 року. Тоді вовчиця розірвала козу Гермаків.
— Восени старша донька Христина вивозила сміття з подвір"я. Прибігла до хати й кричить: ""Вовк, вовк!"" — розповідає депутат Старявської сільради Василь Гермак, 40 років. — Ми вибігли, а від кози нічого не залишилося. Донька казала, що вовк дивився їй прямо в очі, аж доки вона не злякалася.
Василь та Оксана Гермаки із доньками 17-річною Христиною та 12-річною Оленою живуть у дерев"яній хаті біля лісу. На грядках полуниці випасають двох козенят. Їхню маму в червні розірвав вовк.
— Козу припнули біля плоту, — згадує Оксана. — Я на обід прибігла з роботи, щоби подоїти. Дивлюся — а кози нема. Вовк виїв середину, залишив копита, шкіру та голову. Добре, що козенят у хліву тримали.
Якщо вовкові вдалося вкрасти поживу з чийогось подвір"я, він неодмінно повертається.
— У п"ятницю бачила сіроманця серед білого дня — ішов дорогою за 50 метрів від моєї хати, — стверджує землевпорядник Старявської сільської ради Галина Потічна, 48 років. — Два тижні тому я припинала козу з козенятами на городі. Вовк сусідську козу роздер, схопив моє козеня в зуби, закинув його на спину й поніс. Чоловік це побачив, став кричати, але вовк на нього навіть не зреагував.
Удруге звір повернувся за тиждень пополудні. У селі саме прокладали газові труби — гули трактори, метушилися робітники. Хижак зайшов на обійстя Потічних і украв друге козеня.
Дійде до того, що люди самі візьмуть рушниці і зроблять облаву
— Коли повернувся утретє, ми вже козу сховали, — веде далі Галина. — Та в мене внук — п"ятикласник. Його без нагляду дорослих боїмося випускати з хати.
Селяни подейкують, що в лісі вовчий виводок. Вовчиця приносить малюкам здобич. Прив"язану козу розриває, витягує нутрощі, м"ясо й утікає. Неприв"язану хапає за шию, б"є хвостом і жене до лісу.
Два тижні тому вовчиця намагалася викрасти теля. Однак пастух відбив його.
У 69-річного Юрія Жука два жижаки вночі розірвали собаку. Сіроманці зайшли на подвір"я, пес зірвався з прив"язі й побіг за ними. На ранок від нього залишилися лише лапи та хребет.
— Наш Дунчик був великим мисливським собакою, — згадує Юрій Жук. — Важив близько 50 кілограмів. Але вовків було двоє, і вони спритніші. А минулої суботи ми працювали на бульбі. Звір став собі на горбочок і дивився на нас за десять метрів. Кинули в нього камінь — зуби вишкірив.
Цього літа у Старявському лісі майже немає людей.
— Ліс пустий, нема там ані зайчика, ні білочки — одні вовки та гадюки, — каже Юрій Жук. — До мене нещодавно в хлів гадюка залізла. Ніхто тим не переймається, а ліс пильнувати треба.
У Старяві багато селян мусять ходити до лісу. Чоловіки беруть із собою ножі та палиці.
— А я у лісі постійно курю цигарку, — говорить 55-річний Ярослав Товарницький. — Вовки вогню бояться.
Голова сільської ради звертався по допомогу до Старосамбірського лісомисливського господарства. Там пояснили, що потрібен спеціальний дозвіл на відстріл хутрових звірів.
— Дійде до того, що люди самі візьмуть рушниці і зроблять облаву, — каже війт Потічний.
У Старяву заходять польські хижаки
— Селяни самі винні, що у Старяві з"явилися вовки. Люди викидають залишки худоби й дохлих тварин на городи. Є скотомогильник, а вони лінуються закопати мертвечину, — каже директор Старосамбірського лісомисливського господарства Юрій Мрочко, 36 років. — Як отримаємо дозвіл, у вихідні проведемо відстріл. Можливо, зробимо дві облави по 20–30 чоловік.
Дозвіл на відстріл отримати непросто.
— Старява межує із Бещадським парком. Очевидно, що вовки заходять до нас із польського заповідника. Адже вони за ніч можуть долати до 80 км, — пояснює мисливцезнавець Старосамбірського ЛМГ Ярослав Волосянський, 52 роки. — Тепер не мисливський сезон, а в Польщі дуже суворо з полюванням. Там вовки під охороною.
Коментарі