13-річний Вадим Шикура із села Дубрівка Ужгородського району Закарпаття 10 хв перебував у стані клінічної смерті. 24 травня хлопець утопився у річці. Після цього він утрапив пам"ять.

- О шостій вечора до двору забігли два хлопці і принесли в руках Вадиків одяг, - згадує мати Любов Шикура, 34 роки. - Я зразу подумала, що він уже мертвий. Та Влад, товариш сина, пояснив, що його відкачали й повезли в лікарню.

В обід у суботу, 24 травня, Вадим Шикура пішов пограти з друзями у футбол. Він - єдина дитина у сім"ї, перейшов до 7 класу Ужгородського економічного ліцею.

- Їх було п"ятеро - Влад, Денис, Ерік, Антон і син, - розказує Любов Шикура. - Домовилися, що гратимуть тільки у футбол, на річку сина не пускала. Кажу, доки вода холодна, то не треба в неї лізти. Син завжди мене слухав.

Після гри хлопці упріли й вирішили прохолодитися у річковому каналі, що розділяє Ужгородський і Мукачівський райони. Водойма завглибшки понад 2 м. Вадим плавав погано.

- Як усе відбувалося - син не пам"ятає. У нього тимчасова втрата пам"яті - амнезія. Лікар заспокоїв, що то невдовзі мине, - мати поправляє Вадимові подушку під головою. - Про те, що було, розповіли його товариші. Владик, Вадим і Денис похлюпалися у воді й вийшли на берег. Озирнулися, а Вадима немає. Можливо, його скрутили судороги, - припускає жінка. Вона працює медсестрою в Ужгородській міській лікарні. Батько хлопчика - колишній міліціонер. Нині займається євроремонтами. - Влад, сообразітєльна дитина, закричав: "Хлопчик втопився!". Поруч двоє місцевих чоловіків, Василиндра і Скиба, згортали сіно, на протилежному березі жителі сусіднього села Зняцьово мили автомобіль.

Чоловіки кинулися до каналу. Вода була каламутною.

- Почали намацувати тіло, але марно, - зітхає жінка. - Потім здогадалися, що Вадика могло віднести течією й пішли нижче по воді. У корчах в болоті й нащупали непритомного сина. Минуло близько десяти хвилин.

У подальшому можливі бронхіти, запалення

Витягли хлопчика на берег, зробили штучне дихання, непрямий масаж серця. Коли з легенів підлітка витекла вода, відвезли на автівці за 10 км до найближчої лікарні в село Ракошино. Звідти непритомного Вадима доправили до Мукачівської обласної дитячої лікарні.

- Я пригадую тільки вечір п"ятниці, - говорить хлопчик. Нині він удома лікує пневмонію. - Грав у футбол із друзями, потім грався з кицею. Суботу не помню, - покашлює. - Очунявся вже в палаті. Поняв, щось сталося і закричав: "Мама!".

- Син відійшов від коми за два дні, хоча лікарі прогнозували п"ять-сім. Перше, що запитав: "Яке сьогодні число? У мене 5 червня екзамен із географії", - усміхається Любов Шикура. - Дуже любить учитися. Лікарі розпитували Вадима про школу, друзів, батьків, минуле. Син чітко відповідав. Казали, що нам повезло - бо після десяти хвилин смерті відмирає мозок. Я зразу пішла в церкву й запалила свічку.

Вадим два тижні перебував під наглядом лікарів.

- Лікар каже, що завдяки холодній воді мозок Вадика ніби заморозився і лишився неушкодженим, зате постраждали легені, - веде далі мати. - У подальшому можливі бронхіти, запалення. Але якби вода була трохи тепліша - повідмирали б частинки мозку.

- За моєї практики подібного не було, - говорить Володимир Береш з обласної дитячої лікарні. - У схожих випадках діти ставали розумовими каліками, а тут - цілком здоровий хлопчик. Те, що сталося - чудо!

×