Найкрасивіші ужгородські набережні — Київська та Незалежності — поступово втрачають дерева. На першій осипаються пишні, крислаті каштани, на другій всихають 80-літні липи. Каштанового шкідника біологи вже встановили — це мінуюча міль. Од чого облізла кора на липах — не знають досі.

— Через сім років в Ужгороді можуть не дорахуватися кількох десятків каштанів і лип, — говорить кандидат біологічних наук Алла Садляк, 58 років. — Мінуюча міль вже кілька років мігрує Європою. В Ужгороді шкідник з"явився 2005 року. Комаха крихітна, усього 3–5 міліметрів завбільшки, а за рік звалить столітнє дерево. Жоден птах не склює цю міль. Достатньо одному зараженому листочку опинитися поряд із каштаном — хвороба поступово розповзеться на решту дерев. На Київській набережній каштани стоять крона до крони, міль легко перебирається на нові гілки.

Зі стовбурів злізла кора — отак і стоять голі

Біологи кажуть, що міль спричиняє появу грибів-паразитів, які заважають синтезу органічних речовин у листі каштанів. Воно передчасно сохне й облітає. Під осінь дерева стоять зовсім голі.

— Іще до вересня добрий місяць, а під ногами вже неприємно шурхотить, — каже 25-річна ужгородянка Наталія Шаламага, Київська набережна для якої — улюблене місце відпочинку. — І листя такий непривабливий вигляд має — як потруєне, до рук годі взяти. Он той каштан, — показує рукою, — буйно цвів іще цієї весни, а тепер змарнів до невпізнання.

Алла Садляк говорить, що каштанову міль частково можна подолати ретельним прибиранням ураженого листя, на яке комахи відкладають до 400 яєць. Але досягнути цього майже неможливо — шеренга каштанів вишикувалася ледь не на три кілометри. Та й обприскувати дерева хімічними препаратами у межах населених пунктів заборонено.

— Можна лише локалізувати поширення мінуючої молі на два роки. Для цього у стовбур дерева роблять спеціальні ін"єкції, — каже біолог. — Личинки не розвиватимуться і загинуть. Але в міської влади на такий захист, як завжди, грошей не знайшлося ні торік, ані тепер. Навесні лялечки перетворилися на метеликів, вилетіли якраз у пору цвітіння. Упродовж року з"являється три покоління мінуючої молі. Перше — у квітні, друге — у червні. Третього чекаємо через кілька тижнів. Що буде наступного року — страшно собі й уявити.

Од чого посохли два дерева на найбільшій у Європі семикілометровій Липовій алеї, біологи ще не встановили. Належного аналізу листя та кори в Ужгороді ніде зробити, а везти зразки в лабораторії інших міст у центрі з карантину рослин бракує коштів.

— Фактично липи на набережній Незалежності біля транспортного мосту та на Студентській набережній навпроти гуртожитку N3 загинули, — каже Алла Садляк. — Після цвітіння дерева зачахнули, скинули листя, а кілька тижнів тому зі стовбурів злізла кора — отак і стоять голі. Припускаємо, що це вже аварійні дерева, їх слід зрізати, щоб не інфікувалися сусідні липи.

Торік у Луцьку від мінуючої молі загинули близько 300 каштанів. Волиняни звернулися по допомогу до польських біологів із міста Торунь. Ті у стовбури ушкоджених каштанів уводили ін"єкцію імідахлоропріду. Перші 30 каштанів за три місяці ожили. Експеримент визнали вдалим, тому місто закупило 2000 вакцин за півмільйона гривень. Зараз у Луцьку понад 4000 каштанів. Лише кілька із них поступово одужують від ураження міллю. Решта — здорові.
Роман ЖИЖАРА

×