Ресторан у єврейському стилі "Під Золотою Розою" відкрився на львівській вул. Староєврейській, в околицях якої до Другої світової війни селилися євреї.

— Спробуйте моєї песехівки, — 65-річний Михайло Дубецький протягує на підносі металеві келишки з настоянкою. Одягнений у білу сорочку й чорну безрукавку. На голові — чорний капелюх із пришитими довгими пасмами волосся-пейсами.

Стіни закладу оформлені копіями фресок дрогобицького художника-єврея Бруно Шульца. В меню, окрім назв страв, — біографії видатних галицьких євреїв. Серед страв — м"ясна тареля "Кошерний Куликів", салат "Від Дону до Сіону". Під рубрикою "Контрафактні харчі" є сало.

— Замовила собі оселедчик під коциком "Балтійський шалом" і деруни "Мейн лібе Тель-а-Львів", — усміхається туристка з Луцька Ангеліна Вигоднік, 43 роки. — Порції маленькі, але смачно. Трохи налякалися, що в меню немає цін. Після їжі офіціантка поцікавилася, чи нам сподобалося, а тоді запропонувала самим вказати ціну. Ми відмовилися. Тоді вона сказала, що візьме з нас 37 гривень. Зрештою, сторгувалися до 24.

За кілька метрів від нового ресторану розташовані фундаменти синагоги "Золота Роза", яку знищили гітлерівці.

— Першими, хто зайшов до кнайпи перед відкриттям, були євреї з місцевого товариства "Хесед-Ар"є", — розповідає 27-річний Юрко Назарук із компанії "Криївка", що заснувала ресторан. — Ми поцікавилися, чи немає у них претензії до інтер"єру, страв. Звісно, невдоволені будуть. Щось подібне 15 років тому пережили у Кракові. Там узялися відновлювати єврейський квартал. Збудували кнайпу, галерею, культурний центр. Обурювалися і поляки, і євреї. Але таким чином вдалося перетворити район алкоголіків і наркоманів на цікавий для туристів об"єкт.

Цікавлюся, чи є серед персоналу кнайпи євреї.

— Ми цього не перевіряли, — відповідає. — Із кошерних страв у нас тільки вино з Ізраїлю та маца, яка виготовляється під наглядом рабина у Києві. Вся кухня зроблена згідно з єврейськими законами. Наприклад, євреї не їдять риби, що не має луски, або тварин, які мають кігті. Тому вугрів або кролятини в меню немає. Але щоб страви були кошерними, вони повинні відповідати багатьом вимогам. Можна їсти м"ясо тільки тієї корови, яка стояла обличчям на схід, коли її вбивали. Звісно, усього цього ми дотримуватися не можемо.

Одним із перших проектів "Криївки" був однойменний ресторан на площі Ринок, оформлений у стилі повстанського схрону. Згодом відкрили "Мазох-кафе" із пам"ятником письменнику Леопольдові фон Захер-Мазоху та кафе "Старенький трамвай", що діє у виготовленому 1913 року трамваї. Ще один заклад відкриють наступного тижня на вул. Вірменській. Присвятять його гасовій лампі, яку винайшли у Львові 1853-го.

— Це буде ресторан на кілька поверхів з великою виставкою гасових ламп, вибухами й рок-н-ролом, — розказує Назарук.

×