Родина Скаковських, 42-річний Андрій та Олена, 43 роки, мешкає в селі Солонка, за вісім кілометрів від Львова. Мають чотирьох дітей: Іванові 20 років, Ані — 12, Артурові — 8, найменшому Матвію — два тижні. Удома подружжя тримає 30 собак, чотири коти, щура, кролика та гусака.
Раніше сім"я мешкала у Львові в двокімнатній квартирі на сьомому поверсі. Разом із ними жили 13 собак. Два роки тому Скаковські купили одноповерховий будинок із білих сендвіч-панелей. Подвір"я неогороджене, від дороги його відділяє ряд невисоких кущів. Господар зустрічає нас у світлих блакитних джинсах та спортивній куртці. На руках — шкіряні чорні рукавиці без пальців. Поруч з Андрієм Сергій Чучмар, 36 років, тримає на довгому повідку вівчарку Вулкана. Чоловік приїхав на дресирування собаки.
— Зараз ми закінчимо урок, я відведу Вулкана до вольєра й поговоримо, піднімайтеся на терасу, — каже Андрій. Потім звертається до доньки: — Анечко, постав, будь ласка, чайник.
Із тераси можна зазирнути до одного з вольєрів. Там гавкають бордоський дог та англійський бульдог. У будинку менші собаки — італійські левретки та пуделі. Із великих псів у помешканні — дві вівчарки, ротвейлер та лабрадор.
Їхні хазяї залишили улюбленців на півтора місяця, аби Скаковський навчив виконувати команди — "чекати", "сидіти", "апорт", "поруч". Курс навчання з проживанням пса в Скаковських коштує 1085 грн.
— У нас маленька дитина, тому дружина не може приєднатися до розмови, — зауважує Андрій, запрошуючи сідати біля столика на терасі. Виносить горнята з чаєм, на тарілці накраяний кружальцями лимон. — Бачите, у нас навіть на горнятах собаки, ми крейзі-сім"я.
Першого собаку Скаковському подарували, коли він служив в армії у Воркуті.
— Я сказав батькам, що приїду додому з Джиною, вони подумали — з дівчиною, — розповідає чоловік. — А я приїхав зі східноєвропейською вівчаркою. Із дружиною Оленою познайомилися, коли вигулювали собак. У неї тоді була вівчарка Сента.
Сьогодні подружжя займається розведенням собак семи порід. Найдорожче продають цуценят англійського бульдога — по $300. Господарі пояснюють, ціна висока, бо за тваринами цієї породи дуже складно доглядати. Оголошення Скаковські розсилають по місцевих газетах. Інколи діти їздять продавати тварин на базар.
Я його називав 50 кілограмами бєзобразія
— Наші цуценята з усіма потрібними щепленнями, — зазначає Андрій. — Здорове цуценя активне, хоче бавитися. Ззовні воно має бути худим, із блискучою шерстю та рожевим язиком.
Із легковика до будинку прямує Марія Царук. Її ротвейлер Осман уже третій тиждень у Солонці на вихованні.
— Я його спочатку називав 50 кілограмами бєзобразія, — усміхається Скаковський. — Пес кидається до господині, підстрибує та намагається лизнути обличчя. А тепер чемний. Кожну собаку треба виховувати, бо інакше він стане некерованим.
Заняття триває годину. Марія водить собаку на повідку подвір"ям. Потім наказує йому сидіти, а сама відходить на кілька метрів. Осман нетерпляче перебирає лапами, але з місця не сходить. За це отримує шматок м"яса.
— Я хочу гуляти з собакою без намордника, — каже Марія. — Для цього треба, щоб Осман слухав мене з першої команди. Андрій дресирував нашого першого пса, тому щойно Осман підріс, привезли і його.
Андрій щодня займається з тваринами по годині. Часто їздить до Львова на індивідуальні заняття. У місті дресирує псів на вулиці.
— Інколи урок може тривати 15 хвилин, півгодини, у собак теж може бути поганий настрій, самопочуття, — розказує чоловік. Просить Марію піднятися з ним до будинку. Османа пробують перехитрити, щоб завести у помешкання. — Якщо пес робить усе правильно, не шкодуйте йому чогось смачненького. Своїм ми даємо м"ясо, печиво.
Дресирувальник 20 років працює із собаками, за цей час трапилася лише одна неприємна історія. Ротвейлер, якого Скаковський вів на повідку, порвав незнайомому чоловікові шкіряну куртку.
Найкраща забавка для них — собачий чупа-чупс
— Це була моя провина, ми заходили на базар через вузький прохід, — зізнається Андрій. — У нас всі троє дітей виросли з собаками. Це цілком безпечно. Є відео, на якому шестимісячна донька Аня сидить на килимі, а навколо повзають цуценята французького бульдога, або дитина спить на боці здоровенного бордоського дога. Собака навіть не ворухнувся. Зараз діти запрягають вівчарку Лобо в санки і катаються.
Вихованців дресирувальник годує зранку та ввечері. Прокидається о чверть на сьому і готує для псів різні каші з м"ясом.
— Собаки сплять зі мною в одному ліжку. Пудель умудряється впертися в стіну лапами і випхати мене з ліжка, — усміхається він.
Спочатку собаки гуляють на подвір"ї по черзі. Потім сніданок, кожен має свою тарілку. А тоді заняття на подвір"ї.
— Найкраща забавка для них — собачий чупа-чупс, — веде далі дресирувальник. — Це гомілкова теляча кістка. Коли пси отримують кожен свою, на тиждень часу маємо спокій. У хаті тільки й чути, як собаки сопуть та хрумають кісткою.
Господарі не залишають своїх вихованців самих удома. Кажуть, у будинку постійно має хтось бути. Тому Андрій та Олена відпочивають окремо.
— Улітку дружина з дітьми їздили в Судак, — розказує чоловік, — а я був удома. Уявляю, що б вони натворили, якби були самі.
8 
35413
Коментарі
1