Жителі Березівки Корецького району на Рівненщині толокою збудували церкву, а потім доклали зусиль, аби був свій фельдшерсько-акушерський пункт. Тепер селяни планують узятися за будівництво клубу.
У Березівці 102 двори. Із майже 300 мешканців понад половина — літні люди. Донедавна, щоб дістатися до лікарів, їм доводилося йти понад 2 км в сусідню Іванівку або майже 7 км до дільничної лікарні у Великих Межирічах. До райлікарні в Корці понад 20 км.
— Ой і натерпілася я тоді труднощів. Живу на околиці. Доглядаю свекруху Раїсу. Вона прикута до ліжка. Постійно доводилося бігати по фельдшера в Іванівку. Усе пішки, — згадує 44-річна Ольга Гребень.
Уперше про будівництво фельдшерсько-акушерського пункту в Березівці заговорили 2003 року, коли в село приїхали представники Українського фонду соціальних інвестицій. Вони запропонували допомогу, але за умови активної участі громади. Жителі Березівки на сход села зібралися біля місцевої церкви. Очолити ініціативну групу довірили настоятелеві храму отцю Миколі Бондарю, 39 років.
— Була велика зневіра. Думали, що про село вже всі забули. Але ж під лежачий камінь вода не тече. Вирішили будувати фельдшерсько-акушерський пункт. Церкву самі звели, а тут обіцяють допомогти, — розповідає священик.
Селяни зібрали понад 3 тис. грн. Районна влада виділила на будівництво ще 40 тис. грн. Майже 300 тис. грн надав Український фонд соціальних інвестицій.
— Будівництво ФАПу стало справою всієї громади, — згадує 45-річна Валентина Скарбарчук, голова Іванівської сільради, до якої входить Березівка. — Своїми силами викопали криницю, побудували огорожу, впорядкували територію. Допомагали хто чим міг. Той дошки ніс, той цвяхи. Працювали старі й малі. Це дуже згуртовує людей.
Фельдшерсько-акушерський пункт збудували за рік. Його очолює 28-річна Лариса Саєць. Жінка повернулася на роботу в сусідню з її рідним селом Березівку із обласного центру. Хвалиться медичною технікою та умовами праці. Приміщення обладнане автономним опаленням, є холодна й гаряча вода, два санвузли.
— Нам усі сусіди заздрять. Маємо апарат штучного дихання, для електрофорезу, робимо фізпроцедури, є інгалятор, ваги для немовлят, дорослих, ростомір, холодильник, гінекологічне крісло, — розповідає Лариса Саєць і веде показувати господарство. — У нас кабінет фельдшера, маніпуляційна, акушерська, педіатричні кімнати, ізолятор для інфекційних хворих.
У селі кажуть, що будівництво церкви та фельдшерсько-акушерського пункту змінило життя громади.
— Ми повірили у власні сили. Тепер думаємо для молоді клуб будувати. А на весні школу впорядкуємо, — говорить голова сільради Валентина Скарбарчук.
2 
35413
Коментарі