Другий тиждень у Львівській області тривають жнива. Обмолотили близько третини посівних площ — понад 70 тис. га.

Агрофірма "Дзвони" розташована край села Болотня Перемишлянського району. Тут працюють 63 особи. Цьогоріч засіяли зерновими культурами 2000 га в сусідньому Золочівському районі та 1200 — у Перемишлянському.

— Криза серйозно вплинула на аграріїв. Банки перестали кредитувати. Аби засіяти та виростити пшеницю, шукали грошей усюди, — розповідає директор Зеновій Максимишин, 55 років. — Поміг нам Аграрний фонд. Продали їм 4 тисячі тонн пшениці, то й мали гроші на зарплату та на посіви.

Жнива "Дзвони" розпочали 7 липня. Комбайни в полі молотили озимий ячмінь.

— Десь за два тижні зібрали 3,5 тисячі тонн. Урожайність — 63 центнери з гектара. Це ніби непогано, — всміхається Максимишин.

Разом із ним та агрономом 31-річним Іваном Боднарем ідемо подвір"ям агрофірми.

— Сучасної техніки в нас небагато. Поступово оновлюємо, — каже директор. Показує на два комбайни фірми "Амако". — Вони разом коштують 2 мільйони 800 тисяч гривень.

— Жатка в цього офіційно запатентована, найкраща в світі, — додає агроном. — Одразу за ножами у неї йде так званий транспортер, він забезпечує рівномірну подачу пшениці на шнек, а відтак і рівномірний вимолот. В інших такого транспортера нема.

Збирати пшеницю агрофірма почне 1 серпня. Максимишин прогнозує, врожайність буде нижчою, ніж торік:

— Минулого року в Золочівському районі збирали по 70 центнерів із гектара, а в Перемишлянському 64. Але 2008 рік у всьому світі був урожайний. Гадаю, цьогоріч пощастить менше. Хоча погода зараз сприятлива. Пшениця гарно достигає.

Бідкається, що зернотрейдери знизили закупівельну ціну на 20%.

— Вони відмінусували податок на експорт, який їм держава не повернула торік. Виходить, уже нижче собівартості хочуть брати. То вже бандитизм. На тонну пшениці ми витрачаємо 700–750 гривень. А нам же теж треба якийсь прибуток! Трейдери заробляють 40–50 доларів на тонні зерна. Держава на них не має жодного впливу.

Каже, ціна має бути не менше 950 грн за тонну пшениці.

— Вартість засобів захисту зросла відповідно до долара. Усе поступово дорожчає, а ціна на зерно падає. Де справедливість?

Уряд купуватиме збіжжя в аграріїв за заставною ціною — 60% від ринкової вартості. Аби не продавати задешево, фермери зможуть віддати зерно в заставу Державному аграрному фонду. Так зможуть дочекатися, доки ціни зростуть. Для області встановили ліміт — 26,6 тис. т.

— Для нас ця цифра й так завелика. Цьогоріч намолотимо приблизно 800 тисяч, а попит є на понад мільйон тонн. При чому зерно у фермерів купують за вигідними для них цінами, — каже заступник начальника управління агропромислового розвитку області Володимир Коцюба, 59 років. — Наші фермери не мали б скаржитися, що не можуть продати зерно.

Уряд установив мінімальні закупівельні ціни на пшеницю: першого класу — 1501 грн за тонну, другого класу — 1418 грн, третього — 1251 грн, четвертого — 1134, п"ятого — 967 грн.

За сотку вимолоченої пшениці платять 12 гривень

У селі Мазарня-Каранська Кам"янко-Бузького району Львівщини молотять на городах сільських ґазд. Комбайни виходять о дев"ятій ранку, коли сходить роса. Працюють допізна, по 12–14 год.

— У мене було 20 сотих. Попробувала зерно на зуб. Було тверде, а значить, прийшов час молотити. Односелець має комбайна, то й попросила його. Зібрали 8 центнерів, — каже Любов Маркевич, 57 років.

За один ар вимолоченої пшениці комбайнери беруть 10–12 грн.

— Торік зібрали більше. Певно, град трохи повибивав колосся, тому люди нарікають на невелику врожайність, — говорить жінка. Град із куряче яйце випав у Мазарні-Каранській у червні. — Але нічого, зерно гарне, грубе.

Пшеницю тут молотять для власних потреб. Зерно мелють і з борошна печуть хліб.

×