Львів'янин 46-річний Тарас Грицик власноруч змайстрував повітряний котел. Ним обігріває тещину двоповерхову хату на 200 кв. м у селі Ілів Миколаївського району Львівської області.
— Жінчині батьки ставили новий будинок. У селі нема газу, лише наступного року обіцяють провести. Люди палять дровами, — розповідає Тарас. — Якось на гуртівні побачив імпортні котли повітряного опалення, що працюють на електроенергії. Вони коштували по 20–30 тисяч гривень. А в нас ще з радянських часів залишилися пусті газові балони. Їх я порізав і зробив котел. Аби швидко не охолоджувався, усередину закидав каміння, залив рідким склом. Працював над ним десь два місяці, на обшивку котла та гравій пішло зо дві тисячі гривень. Котел поставив у гаражі — він надто великий, у хаті не поміститься. Від нього по будинку йдуть труби. Усередині котла вмонтовані турбіни. Він проганяє повітря через турбіни з тенами і воно нагрівається. Уже теплим циркулює по трубах. Їх поховав у підлогу будинку, тепло від них іде у приміщення. Котел поділений на дві зони. Одна гріє тільки перший поверх, інша — другий. Працюють незалежно одна від одної. Коли хата нагрівається, тепло нагнітається, підтримується вже природною тягою. На котлі стоять шубери, якими регулюється температура.
Інформацію Грицик узяв з інтернету. Таку систему опалення широко використовують у США та Канаді. У системі відсутній водяний контур, тому в разі зупинки котла взимку він не замерзне. За рахунок того, що воду в радіаторах не треба нагрівати, економиться енергія. Таке опалення не сушить повітря та не спалює кисень, тому не шкодить здоров'ю.
— Я задоволений, що поставив котел, який не працює на воді. Бо так доводиться гріти воду, вода — батареї, тоді батареї — повітря. А тут одразу повітря прогрівається, — Грицик запалює цигарку. — Вода при 100 градусах закипає. У повітряній системі можна досягнути високої температури. Якщо дві турбіни працюють на більшій швидкості, беруть по 40 ват світла, на меншій — 18. Нещодавно поставив вітрогенератор, щоб електроенергію економити. То за світло платимо якісь копійки. У нас стоять дві пічки, раніше палили дровами. Тепер на них економимо. За один сезон окупилося встановлення котла. Односельчани приходять, просять, аби їм таку систему опалення встановив. Я пояснюю, що в жилому приміщенні такого не зробиш, тільки під час будівництва. Усі труби треба ховати. Вони мають бути в теплоізоляції, щоби не віддавали тепло. Теща задумала ще й газ провести. Ми не перечимо. Нехай буде два види опалення — повітряне та газове. Порівняємо, яке ефективніше, — усміхається.
Тарас Грицик працює електриком у Львівському центрі математичного моделювання Академії наук України. Сконструював котел, що обігріває чотири поверхи центру. Поставив його на сходовій клітці першого поверху.
— Цей котел складається з двох обігрівачів, схожих на батареї, бачка на 3 літри води та насоса, який перекачує цю воду по системі, — каже Грицик. — Тепло розходиться по поверхах через вентиляційні шахти. В усіх кабінетах тепло, однакова температура. Поверхня котла з бляхи, усе болтиками прикручено. На його конструювання пішло 2 тисячі гривень. На гуртівні за імпортні 6 тисяч правлять.
2 
35413
Коментарі