Дві з половиною тисячі жителів Східниці Дрогобицького району Львівської області обслуговують людей, які приїздять пити мінеральну воду. Старі одноповерхові хати перебудовують на дво-, триповерхові котеджі і здають відпочивальникам по 20–100 грн за добу. Кажуть, мінеральна вода тут краща, ніж у Трускавці, до якого 20 км джерел, які розкидані по всій Східниці.
35-річний таксист Ігор зустрічає пасажирів біля ранкової маршрутки на автостанції у Східниці. Запитую, де можна зупинитися.
— Може, в Шепетяка ще місце є — в нього сервіс добрий і жити дешевше, — показує на вулицю Промислову.
У дворі "Валерії" кілька відпочивальників.
— Хозяйка в столовой, — киває головою на прибудову між дво- і триповерховими котеджами дівчина в зимовій спортивній куртці. Валерія Шепетяк, 54 роки, з двома дівчатами в синіх фартухах ліпить вареники.
— Я кухнею завідую, а чоловік веде справи, — витирає руки рушником. — Перекусите з дороги?
54-річний Ярослав Шепетяк виходить на ґанок у широких чорних штанах.
— Скільки в нас будете? — цікавиться. — У нас місця є.
Кажу, що приїхав у розвідку.
— А-а, ну то я вам покажу свою агрооселю, — господар веде до триповерхового котеджу. — Це ми з сином Миколою тримаємо: 25 сотих у власному користуванні й 24 — під садівництво. Вище будувати не можна, — показує на смерековий бір за огорожею. — Зона загазованості, нафтові свердловини.
Удесятеро дешевше відпочивати в приватному секторі
Готельну справу Ярослав Шепетяк розпочав у 1970-х.
— Прийшов з армії, узяв план, — розповідає господар.
— Сам будівельник, 26 років пропрацював у санаторії "Карпати" — від робочого до інженера. У Східниці то був найбільший санаторій, а нині занепав. Усе до ручки дійшло. Перших людей узяв у 1980-х. Копійка до копійки — так і будував.
У "Валерії" здають 13 люксів по 15–20 кв. м. Є сауна, більярд.
— За добу проживання з харчуванням беру 100 гривень з особи — то найтанше у Східниці. Інші за такі умови просять по 200–300 гривень, але мені хватає. Візьму більше — не приїжджатимуть.
Триповерховий готель "Санта Марія" — найдорожчий у Східниці. Він розташований на схилі над джерелом N18. Двокімнатний напівлюкс тут здають по 198 грн, а люксівський номер із каміном коштує 585. У вартість входять сніданок, година басейну, відвідування тренажерної зали.
Удесятеро дешевше відпочивати в приватному секторі. За добу проживання в кімнаті беруть 20–50 грн із особи. Мінімум зручностей, харчування власним коштом.
— У моєї господині вісім відпочивальників, — розповідає киянка Галина Водич, 70 років, яка приїхала до Східниці з подругою Раїсою Наконечною. Зупинилися в 72-річної Ольги Іванівни. Її будинок на вулиці Шевченка. — Ми живемо тут 20 днів. Сусідів майже не бачимо й не чуємо. Не мозолимо очі одне одному.
— Східниця стає дачним посьолком типу Пущі-Водиці, — каже 49-річний Роман Подоляк, головний лікар санаторію "Гуцулка". — У нас 50 місць зараз заповнені на чверть, хоча лікування, проживання, триразове харчування та обслуговування коштують найдешевше — 120 гривень за добу. Люди приїжджають до санаторію, запам"ятовують, у якому джерелі потрібна вода, а наступного року перебираються до приватного сектору. Може, дешевше платять за нічліг, але догляду лікаря позбавлені.
Вільної землі в селищі немає, тому інвестори викуповують ділянки в місцевих жителів. Сотку цінять щонайменше в 20 тис. грн. Більшості власників селяни не знають, але розповідають, що маєтки тут звели колишній начальник обласної міліції Олег Сало (перебуває в розшуку), єпископ Сокольської єпархії Михайло Ковтун, екс-міністр транспорту Георгій Кірпа (нині покійний), екс-глава адміністрації президента Віктор Медведчук, зять Леоніда Кучми Ігор Франчук, член Вищої ради юстиції Степан Гавриш, міністр юстиції Олександр Лавринович. Останнього двічі обирали від округу в народні депутати.
Східницю називають українською Швейцарією
Перша згадка про Східницю датується ХІV ст. 1872 року тут розпочали промисловий видобуток нафти. У 1960-х Омелян Стоцький відкрив джерела мінеральної води. Місцевість називають українською Швейцарією.
На території Східниці — 38 джерел води чотирьох типів.
1. Гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієві води низької мінералізації типу "Нафтусі". Мають сечогінну та протизапальну дію, покращують циркуляцію крові, нормалізують роботу нирок. Рекомендовані при захворюваннях печінки та жовчних шляхів (хронічні холецистити, жовчнокам"яна хвороба, хронічні гепатити). Джерела NN 1, 3, 6, 8, 9, 10, 18, 25, 26.
2. Гідрокарбонатно-натрієві середньої мінералізації з підвищеним вмістом мікроелементів, кремнієвої та борної кислот, брому, йоду (типу "Боржомі"). Лікують гастрити з підвищеною та нормальною кислотністю шлункового соку, виразкову хворобу, хронічні панкреатити, коліти. Джерело N2с.
3. Гідрокарбонатно-кальцієві води з підвищеним вмістом двовалентного заліза. Не мають аналогів в Україні. Рекомендовано вживати при хронічних захворюваннях шлунка з пониженою кислотністю, при анемії, після кровотеч, пізніх хлорозів. Допомагають виводити з організму радіонукліди. Джерела NN13, 15.
4. Хлоридно-натрієві з підвищеним вмістом брому. Придатні для зовнішнього застосування при функціональних захворюваннях нервової системи та шкіри. Джерело N21.
3 
35413
Коментарі