18-річного солдата Павла Базюка поховали у рідному селі Чагор Глибоцького району Чернівецької області. Хлопець півроку прослужив у місті Чоп на Закарпатті й помер в ужгородській лікарні з діагнозом "лептоспіроз". У селі не вірять в офіційну версію смерті. Вважають, що Базюка люто побили.

— На Новий рік Павло телефонував друзям. Казав, що йому дуже погано, — розповідає голова Чагорської сільради Вікторія Ткачук, 49 років. — Його мати встигла поспілкуватися з сином у лікарні. Він тільки прошепотів їй: "Мамо, я ще все вам розповім". Її тоді відговорили, повели показувати частину, а Павло тим часом помер. У труні хлопець лежав жовтий, як восковий манекен.

На похорон приїхали військовий комісар із райцентру Глибока та майор Олег Паламарчук — командир військової частини, у якій служив Павло. Військовик розповів, що вірусу лептоспірозу в батальйоні не зафіксовано.

Павло виріс у бідній сім"ї. Батько Віктор Базюк, 39 років, часто пиячив. Мати Флорія, 37 років, працювала в обласному центрі на фабриці пошиття одягу "Трембіта".

— Батька на похорон мусили нести попід- руки — він настільки допився, що на ногах не тримається, — каже Вікторія Ткачук. — Мати торік продала земельну ділянку під Чернівцями, аби збудувати біля своєї старої, ще з румунських часів, халупки більш-менш пристойну хатку. Думала, Павло прийде з армії, буде запрошувати сюди друзів.

Четверо юнаків із Чагора мали іти служити в армію цієї весни. Після похорону Павла Базюка матері двох із них заявили військовому комісару, що не відпустять їх до війська.

У Базюків лишився 16-річний син Ярослав.

×