Щодня на смітник львів"яни викидають 10 тонн хліба

 

"У Львові мешкає майже 200 тисяч сімей. Якщо кожна з них щодня викине бодай 50 грамів черствих скибок, вийде 10 тонн хліба", — каже 25-річна вчителька Львівської середньої школи N68 Ліля Коровкіна. Вона живе у мікрорайоні Рясне. Протягом тижня збирає черстві скиби і віддає жінці, у якої купує молоко для сина. І так два роки. За черствий хліб пані Галя із сусіднього приміського села Рясна-Руська продає їй молоко на 50 коп. дешевше — по 3 грн за 1,5 літра.

— Близько половини міських жителів мають родичів у селах. Вони засохлий хліб згодовують худобі, свиням, — розмірковує далі Ліля. — А решта викидають його на смітник. Зі Львова щодня на звалище вивозять майже 10 тонн зачерствілого хліба.

У мікрорайоні Рясне біля продуктового міні-ринку стоять два великі контейнери, в які викидають сміття мешканці чотирьох дев"ятиповерхівок. 63-річна двірничка Марія Червінська щодня виймає з поліетиленових пакетів шматки засохлого хліба і викладає їх зверху на стінки смітника.

— Якби моя покійна мама бачила, як люди знущаються над хлібом, вона би того не пережила, — каже Марія. — Мама колись уночі вставала, аби чергу за 200 грамами хліба зайняти.

Червінська говорить, що совісні господарі кладуть черствий хліб в окремому мішечку біля смітника. Його часто забирають бомжі.

— А нині зранку дивлюся — хтось разом зі сміттям висипав у контейнер буханку білого хліба. Пси затягли її у болото.

70-річна Пелагея Брода працювала прибиральницею в 14-поверхових будинках на вулиці Стрийській. Тепер вона на пенсії і допомагає прибирати сестрі.

Я не знаю структури, яка приймала б від мешканців черствий хліб

— Раніше люди зіпсутий хліб у газети завертали і кидали в смітник. На сторінках зверху була вказана адреса передплатника, — розповідає. — Я той хліб господарям під двері клала.

Бабуся Пелагея вважає, що біля контейнерів зі сміттям мають ставити окремі ящики для сухого хліба. А фермери нехай щодня їх забирають.

Львів"яни по-різному вирішують, куди подіти черствий хліб. Володя і Юля Лапицькі з вулиці Пасічної раз на місяць відвозять його батькам у Старосамбірський район.

— За цей час великий пакет назбируємо, — каже Юля. — Тримаємо на балконі.

— Куди подіти сухий хліб львів"янам, у яких нема родичів на селі?

— Колись при райспоживспілках були свиноферми, люди могли здавати харчові залишки, — каже заступник начальника головного управління сільського господарства і продовольства Львівської облдержадміністрації Омелян Михайлів, 55 років. — Сьогодні я не знаю структури, яка приймала б від мешканців черствий хліб на переробку.

Михайлів радить сушити з нього сухарі, або ж віддавати окрайці родичам на села.

— Можливо, цим питанням ніхто не займається через високу ціну продукту, — вважає чоловік. — Усі впевнені, що буханку, яка коштує дві гривні, людина просто так не викине.

Директор управління розвитку виробничих технологій "Концернхлібпром" Валентин Мельниченко, 46 років, запевняє, що організувати пункти збору хлібних залишків при хлібозаводах — нереально.

— Із окрайців, які невідомо де лежали, ми не маємо права навіть сухарі робити, — пояснює керівник. — Це суперечить санітарно-гігієнічним нормам.

Мельниченко говорить, що за кордоном для харчових відходів ставлять окремі баки. Непридатні для споживання продукти переробляють на корми для худоби. Він переконаний, що встановленням таких контейнерів мали б займатися ЖЕКи. А міські чиновники повинні домовитися про постачання харчових відходів фермерським господарствам.

Iталійці збирають хліб в окремий кульок

Італійці викидають усе сміття, крім хліба, у поліетиленових пакетах до загальної урни.
— Покласти хліб разом з іншим сміттям ніхто б собі не дозволив, — каже львів"янка Катерина Мигаль, 50 років, яка працювала у неапольській сім"ї домогосподаркою. — Мешканці збирають його в окремий кульок і кидають в одну велику урну. Бачила, що цей хліб забирала машина, на причепі якої була написана адреса птахоферми.
Жителі польського Перемишля також складають черствий хліб в окремі пакети.
— Спеціальної урни на хліб там немає, — розповідає 39-річна Оксана Піх. — Поляки вішають його у кульках на гачки по боках контейнерів. Якщо хліб сухий, але не вкритий пліснявою, його забирають безробітні. А зіпсутий двірники розкладають по годівничках для пташок.
Француз Андре Джова, 44 роки, мешкає в особняку на околиці Парижа. На подвір"ї під огорожею у нього стоять чотири різнокольорові металеві ящики для сміття. У зелений він кидає макулатуру, до жовтого — пластмасову тару, до коричневого — інші побутові відходи, а в синій — харчові.
— Щоранку власники приватних будинків виставляють на тротуарі біля брами урну певного кольору. Машина, яка забирає харчові відходи, вивантажує сині ящики у понеділок, середу та п"ятницю, — розповідає Андре. — В інші дні вивозять решту сміття. Сміттєвози приїздять у чітко вказані години. Скажімо, стару побутову техніку — телевізори, холодильники, пралки — виставляємо у п"ятницю о 20.00.
У синій ящик Андре Джова кладе й сухий хліб. Його разом з іншими непридатними для споживання продуктами везуть до місцевих фермерських господарств.

×