Іван Сідельник, 18 років, студент-першокурсник економічного факультету Львівського університету ім. Івана Франка:
— Харчуюся в профілакторії. Триразове харчування на 21 день коштує 105 гривень. Дозволяю собі пиво. Щодня. "Львівське 1715", "Оболонь". До пива — чіпси. Деколи із друзями купуємо печиво.
Живу в четвертому гуртожитку і ніколи не помічав, щоб хтось із сусідів купував м"ясо. Не дозволяємо собі розкоші й у день стипендії. Вона йде на одяг.
Мирослав Сеник, 51 рік, голова Львівської обласної ради:
— Удома я тільки снідаю. На сніданок у мене каші. Люблю різні — гречані, перлові, пшоно. Також чай, кава та хліб із маслом.
М"ясо, наприклад, у нас не щодня. Може набриднути. Червона ікра? Купляємо. Але це теж не щоденний раціон. Переважно до святкового столу.
Люблю солодощі. Шоколад купую. Але під настрій. Найбільше люблю наші українські фрукти — сливи, абрикоси, яблука.
Людмила Борисів, 58 років, пенсіонерка:
— Коли не маю здоров"я паритися на кухні, дозволяю собі купити готових вареників, пельменів. Із "живого" м"яса можу купити хіба курочку на базарі. Переважно на вихідні. А так купую ковбасу на бутерброди, і то із дешевших, також сосиски.
Люблю солодощі, але купую для себе хіба вафлі "Артек". Цукерки — тільки онукам. Зараз у "Сільпо", "Фуршеті", інших супермаркетах є великий вибір випічки. Булочки із різною начинкою: чорносливом, абрикосом, маком, горіхами та корицею, часником, сиром. Вони недешеві, але дозволяю собі.
Ярослав Рущишин, 48 років, підприємець, директор фабрики "Троттола":
— Для мене делікатесами є яблука, але "з хробачком". Тобто із сільського саду. Вони пахнуть. А знайти їх зараз на базарі майже неможливо.
Дружина любить хороші вина. Французькі. Доброго українського вина не знаю. Проте частіше, ніж один-два рази на місяць, їх не купуємо. Їжею наша сім"я не фетишує. Якщо хочеться відвести душу, краще поїхати в гори.
4 
35413
Коментарі